Українська Асоціація Викладачів та Дослідників Європейської Інтеграції запрошує студентів взяти участь у конкурсі есе: “Як коронавірус вплине на європейську інтеграцію та солідарність: випробування кризою, шанси на оновлення”.
«Вже сьогодні ми всі усвідомлюємо, що світ вже ніколи не буде таким, як раніше, з огляду на масштабність наслідків спалаху коронавірусу. Водночас відомо, що пандемії, як і інші глобальні виклики часто слугували новим потужним імпульсом для розвитку людства. Чи можна спрогнозувати, які зміни в житті сучасної людини може спричинити COVID-19? Для наукового світу цей досвід може стати корисним, адже може тимчасово покращитися екологічна ситуація, можуть з’явитися нові підходи до забезпечення національної безпеки чи протидії інформаційній агресії, виникнути альтернативні форми навчання чи працевлаштування тощо» – пише редактор Євродайджест.
APREI запрошує студентів поміркувати про потенційні зміни, які можуть бути спричинені COVID-19 у медичній, екологічній, економічній, а можливо і у політичній та інших сферах.
Ваші роздуми про те «як коронавірус може вплинути на європейську інтеграцію, чи є випробування кризою однозначно негативними, чи є шанси на оновлення європейської солідарності та посилення європейських цінностей, які життєві уроки на майбутнє маємо засвоїти» потрібно вмістити у конкурсне есе.
Умови конкурсу:
Конкурс є відкритим для студентів ЗВО України освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»/«магістр» будь-якої спеціальності.
Текст приймається як від одного автора, так і від групи авторів із кількох осіб.
Мова есе: українська або англійська.
Основні завдання конкурсу:
Рекомендований обсяг есе – максимум 1000 слів.
Винагорода: автори кращих робіт отримають дипломи та грошові премії: 5000 грн за перше місце, за друге і третє – 3000 грн та 2000 грн відповідно. Кращі роботи можуть бути опубліковані в інформаційних джерелах із зазначенням авторства.
Для участі у конкурсі треба заповнити реєстраційну форму та завантажити есе за посиланням.
Дедлайн
Есе приймаються по 19 квітня 2020 р.
Результати
Інформація про результати відбору буде повідомлена на особисту електронну пошту авторів 11 травня 2020 р.
Nota bene!
На конкурс не приймаються роботи, які не відповідають тематиці конкурсу, подані після встановленого строку, містять неоригінальний текст тощо. Кожна робота буде перевірятись конкурсним журі на виявлення плагіату.
Конкурсні есе будуть оцінені членами правління Української Асоціації Викладачів та Дослідників Європейської Інтеграції (APREI, aprei.com.ua) та координаторами проєктів програми Еразмус+ напряму ім. Жана Монне.
Міжнародний Вишеградський Фонд (Угорщина) відкриває стипендійні програми для бакалаврів, магістрів та випускників-магістрів для навчання за кордоном в університетах країн Вишеградської групи (V4) – Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина – та/або в будь-якому іншому акредитованому університеті/інституті Вишеградських країн, а також в Албанії, Вірменії, Азербайджані, Білорусії, Боснії та Герцеговині, Грузії, Косові *, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні.
* Студенти/науковці можуть подати заявку на навчання/дослідження в будь-який акредитований ВНЗ терміном до чотирьох семестрів.
* Стипендія складає 2500 євро на семестр для апліканта-науковця + 1500 євро на семестр для приймаючої установи.
Дізнатись більше про можливість навчання чи дослідження в одній із європейських країн – тут.
Влада Лісова – студентка IV курсу факультету іноземної філології. Сьогодні Влада – ще одна Erasmus Alumni для Університету Огієнка. Студентка навчалась у Католицькому університеті в місті Ружомберок, реалізуючи академічну мобільність в межах напряму КА-1.
Владо, спробуймо зі самого початку. Розкажи, звідки дізналась про можливість академічної мобільності, чому вирішила брати участь в конкурсі й, нерешті, які були думки, коли вже збирались валізи?
Коли нам в університеті розповідали про програми мобільності, це здавалося чимось нереальним, проте дуже крутим. Десь у середині 3 курсу я дізналася, що ми, студенти іноземної філології, маємо право навчатися за кордоном. На інформацію натрапила зовсім випадково – заглянула на офіційну сторінку нашого К-ПНУ. А тоді у міжнародному відділі у нас в університеті мені детально розповіли про всі умови участі. І все. Вирішила, що потрібно спробувати! Бо чомусь завжди мріяла навчатися за кордоном, але, разом із цим, завжди знала, що повернусь працювати та жити в Україну.
Після конкурсу, через годинку, мені зателефонувала Тетяна Володимирівна Сторчова і повідомила, що я матиму можливість поїхати на навчання. І звісно ж – «збирайте валізи».
Довгий час обдумувала той факт, що не бачитиму своїх близьких і рідних так довго – цілих 4 місяці. Але, дякуючи Богу, все складалось якнайкраще. Коли збирала валізи, в голові було одне: «Я готова і все зможу, головне зараз – вірити й робити усе, що потрібно». Я багато працювала і все це не тільки, аби вдосконалити себе, але я для того, щоби мої рідні, знаєте, навіть не те щоби пишалися, проте знали, яка я в них є.
Коли вже опинилась у Ружомберку і вперше зайшла в Католицький університет – які були враження?
Як тільки побачила свій університет у Ружомберку, була приємно здивована його компактністю та теплотою. Університет вміщує усе, що потрібно для студента: бездоганна бібліотека, смачна їдальня, місця для відпочинку та багато іншого.
Усе було ніби не зі мною, не могла уявити собі, що я дійсно є тут – у Католицькому університеті, в Словаччині (посміхається).
Оціни, будь ласка, рівень адаптації за 10-тибальною шкалою. Що було найважчим, що – найпростішим?
Таке собі «призвичаєння» тривало перші тижні, адже клімат трішки інший (гори все-таки), нові люди, нові співмешканці, нові викладачі та студенти, загалом – нова місцевість. Якщо оцінювати за 10-тибальною шкалою, то моя адаптація пройшла на усі «десять».
Не можу сказати, що щось конкретно було важким, а інше – легким. Було по-різному.
Звісно ж, було величезне бажання мати близьких поруч. А найлегше – це, мабуть, пристосування до нового оточення та місцевості. Роки навчання в університеті та поїздки за кордон не були марними.
Про навчання. Як відрізняється навчальна система в Католицькому від нашої, огієнківської?
Що ж до системи навчання у Словаччині та у нас….? Перш за все хочу зазначити, що я поїхала на навчання зі знаннями, які мені дала alma mater. І, відверто кажучи, результати – супер. А це означає, що наша система навчання зрощує якісні плоди.
Як і в Словаччині, так і в Україні, системи навчання схожі між собою: лекції, семінари, інші види робіт та екзамени. На перший погляд нічого особливого, але геть усе потребує вашого часу, терпіння. Єдине, що відрізняє нас від студентів європейських ЗВО, то це наполегливість та працьовитість.
Уяви себе в амплуа ректора університету, які зміни би реалізувала тут, в стінах альма-матер (можливо, розклад, дисципліни, процес викладання)?
Це насправді важка та клопітка праця, яка потребує багато сил і терпіння. Та все ж, якби я мала можливість щось змінити, то це, напевно, стосувалось би процесу викладання. Наприклад, лекція, а після неї, на цьому ж тижні, семінар – досить таки ефективна процедура, яка приносить якісні знання, пробуджує бажання вчитися.
А також, напевно, надала би студентам менше годин для теорії, а більше – для практики: як-от створення проєктів задля співпраці з іншими університетами, різноманітні акції чи поїздки.
А тепер навпаки, чого не вистачало в університеті в Ружомберку?
А чого ж мені не вистачало? (задумливо дивиться вгору). Знаю чого! Сталого графіку викладання предметів. Знаєте, були ситуації, коли час двох різних пар збігався – і тобі потрібно було обрати лише один предмет. Це, звісно ж, супер, що студенти мають право вільно обирати предмети, але, водночас, неможливо ходити на усі, які би хотілося вивчати.
Знаю, що ти багато часу проводила з еразмусівцями. Що закарбувалось у пам’яті найсильніше? Можливо, якийсь особливий вікенд чи казусна ситуація…
Так, дійсно, завдяки еразмусівцям, з якими я була там, це навчання ставало ще цікавішим і продуктивнішим. Відверто кажучи, багато залежить від людей у тому чи тому місці. Саме люди, я думаю, надають твоєму серцю теплоти та радості, коли згадуємо якийсь пережитий момент.
Ми разом багато подорожували: відвідали мальовничу Прагу, теплу Угорщину, романтичну Австрію та близьку нам Польщу. Подорожі й стали спогадами, які гріють серце. Кожна ситуація є важливою й незабутньою. Ми разом ділилися переживаннями, ідеями та моментами з нашого щоденного життя.
Чи відрізняються студенти в Ружомберку від студентів у Кам’янці-Подільському?
Ні, адже в Ружомберку багато й українських студентів. Я відчувала себе, ніби вдома. Частково, звичайно. Зрозуміло, що кожен із нас різний, але, як українці, так і словаки є щирими, відкритими та наполегливими людьми.
На твою думку, яким студентом потрібно бути, аби поїхати навчатись за програмою Ерамус+? Твоя порада студентам університету.
Найперше – студентом, який хоче досягнути чогось у житті. Кожен, хто прагне чогось здобути, повинен працювати, працювати і ще раз працювати. Знання – це наша сила. То кому, як не нам, брати вершини Європейських вузів?
По-друге, відкритим на спілкування і щирим. Головне правило життя в суспільстві, як на мене, – вміти говорити, але й вміти вислухати співбесідника. Це у житті дуже допомагає. Бути Людиною, думаю, – головне правило.
По-третє, бути готовим до всього, що може статися у твоєму житті. Поразки, падіння, все що важко – справді, як кажуть, робить нас сильнішими. А ще важливо залишатися таким, як ти є, і тоді усе вийде!
І фінальне, Владо: варто чи ні взагалі виходити зі зони комфорту задля подібного досвіду?
Упродовж життя ми зіштовхуємося з різними труднощами. Аби досягти успіху, потрібно виходити зі зони комфорту. І навчання в Католицькому – це якраз про вихід із зони комфорту.
Упродовж чотирьох місяців я була далеко від дому, сім’ї, друзів. Всюди нові люди та ситуації, які тобі потрібно вирішувати самій. Усе це складно… виходити зі зони власного задоволення та спокою. Проте, це допомагає, бо попереду доросле життя, в якому потрібно бути ще більше самостійним та відважним.
А головне, пам‘ятайте – ніколи нічого не потрібно боятися, бо, коли ти це зробиш, як не зараз, не в цей момент, не з цими людьми?
СХІДНІ СТУДІЇ
І. Хто може бути кандидатом?
ІІ. Які умови для отримання стипендії?
а) Східна Європа
б) Центральна Європа
в) Балкани
г) Росія
д) Кавказ – Середня Азія.
а) Стипендія для закордонних стипендіатів, які мають диплом про отримання повної вищої освіти (1500 зл/міс, нетто),
б) Курс польської мови (2 семестри),
в) Курс регіональної мови (4 семестри),
г) Часткове відшкодування коштів за наукові поїздки (на 1 році навчання).
ІІІ. Договір про стипендію?
IV. Які вимоги?
V. Які документи потрібні?
VІ. Додатки
VІІ. Що про навчання?
Успіхів!
23 грудня Національним Еразмус+ офісом в Україні та міжнародним відділом Університету Огієнка було проведено інформаційний захід щодо можливостей Програми ЄС Еразмус+. До нашого університету завітала Іванна Атаманчук, експертка з моніторингу програми Еразмус+.
Пані Іванна розпочала свій візит із знайомства з представниками відділу міжнародних зв`язків, колеги ділилися досягненнями і викликами на сучасному етапі, переймали кращі практики та обговорювали подальші плани ефективної співпраці. Особливу увагу Іванна Атаманчук приділила розвитку програмі Еразмус+ в Університеті Огієнка, порефлексувала з учасниками програми серед яких як і студенти, так і викладачі і, звичайно, надихнула на нові звершення.
Важливим моментом була зустріч із ректором університету Сергієм Копиловим, під час якої обговорили перспективи розвитку інтернаціоналізації Університету Огієнка з урахуванням трендів міжнародної політики.
Варто зазначати, що на інфосесію до нашого вишу завітали не лише студенти й викладачі Університету Огієнка, а й представники інших закладів освіти Кам’янця-Подільського, як-от науково-педагогічні представниці Подільського спеціального навчально-реабілітаційного соціально-економічного коледжу – Марина Волощук і Наталія Жиляк, та пані Юліана Дьоміна, керівниця відділу міжнародних зв`язків та академічної мобільності Харківської гуманітарно-педагогічної академії.
З вітальним словом до усіх учасників звернулася Тетяна Сторчова, керівниця відділу міжнародних зв`язків, котра висловила особливі слова вдячності Національному Еразмус+ офісу в Україні за розвиток міжнародної співпраці у сфері вищої освіти. Насичена програма заходу була присвячена розгляду всіх напрямів програми Еразмус+, під час якої присутні ознайомилися із проєктами міжнародної кредитної мобільності, проєктами з розвитку потенціалу вищої освіти, напрямами молоді та спорту, проєктами Жан Моне. Під час інформаційної сесії Іванна Атаманчук провела консультації щодо актуальних напрямів співпраці в рамках програми Європейського Союзу, розповіла про правила участі українських ЗВО в конкурсах і надала рекомендації щодо якісної підготовки проєктних заявок.
Впевнено можна сказати, що проведений захід заклав надійний фундамент для посилення компетентностей, що дозволять краще інтегруватися в міжнародне середовище. Переглянути презентаційні матеріали з інфосесії ви можете тут:
– Еразмус+ для кожного;
– Еразмус+ для організацій.
Сподіваємося на вашу активність, чекаємо ініціатив від усіх учасників освітнього процесу Університету Огієнка та взаємно працюймо над новими можливостями!
Текст: пресцентр університету
Фото: Макс Сльозкін
23 грудня 2019 р. Національний Еразмус+ офіс в Україні у співпраці з Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка проведуть інформаційний захід щодо можливостей Програми ЄС Еразмус+ для викладачів та працівників закладів вищої освіти, студентів, випускників, представників установ, молодіжних організацій та молоді.
Що? Інформаційний захід щодо можливостей за Програмою Еразмус+
Де? вул. Огiєнкa, 61, м. Кам’янець-Подільський, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, головний корпус, Зала Вченої ради (ауд.208)
Коли? 23 грудня 2019 р., 14:00 (початок реєстрації) – 17:00
Реєстрація на захід: обов’язкова за посиланням.
Контактна особа: Тетяна Сторчова, керівниця відділу міжнародних зв’язків Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка , тел.: +38 (03849) 3-88-43
ПРОГРАМА заходу за посиланням.
Уряд Китайської Народної Республіки надає 45 стипендій для українських громадян на 2020/2021 навчальний рік. Навчання проходитиме на рівнях: бакалавр, магістр, аспірант та стажер (мовне стажування).
Термін подачі заявок – 27 грудня 2019 року. Документи необхідно надіслати у двох форматах: паперовий та електронний.
Перелік необхідних документів можна знайти тут – http://www.campuschina.org/.
Поштова адреса: Проспект Перемоги, 10. 01135, Київ, Україна, Міністерство освіти і науки України,
Головне управління міжнародного співробітництва.
Примітка: Стипендії на навчання в КНР 2020.
У електронному форматі скановані PDF-документи потрібно надіслати на електронну адресу МОН scholarshipsmon@gmail.com, а в тему листа зазначити «Стипендії на навчання в КНР 2020».
Подробиці: www.csc.edu.cn/laihua
Успіхів!
XVII Східна зимова школа призначена для студентів гуманітарних спеціальностей останнього року навчання віком до 25 років. Студенти мають виконувати дипломну роботу з історії та сучасності Центральної та Східної Європи .
Програма зимової школи – це різні лекції, семінари, зустрічі, культурні події, які проводитимуть міжнародні фахівці, та візити до інституцій Варшави.
Термін: з 28 лютого 2020 року – 14 березня 2020 року.
Заявки приймаються до 15 січня 2020 року.
Тож, ти можеш брати участь, якщо:
Про стипендії:
Пакет необхідних документів для участі потрібно надіслати на цю адресу: wsl.studium@uw.edu.pl до 15 січня 2020 року:
Про результати:
Дізнатись більше – тут: https://studium.uw.edu.pl/
Хай щастить!
Меморандум про порозуміння між Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка та Інститутом наук про родину і соціальну працю Люблінського Католицького університету Іоанна Павла ІІ в Польщі укладено та погоджено сторонами 31 травня 2019 року (угода діє впродовж трьох років). Цей документ передбачає взаємне зацікавлення розвитком освітньо-навчальних та суспільних зв’язків, рівнем міжкультурного та міжнародного навчання.
У межах меморандуму реалізується співпраця між університетами за такими пунктами:
Nota bene!
Науково-педагогічні працівники нашого університету можуть брати участь в академічній мобільності – проходити стажування, презентувати власні напрацювання на семінарах і конференціях, створювати й розвивати спільні проєкти.
Будьте прогресивними!
Конгрес «Наука і навчання в епоху цифрових технологій» проводився 15-16 листопада 2019 р. у м. Києві. В події взяли участь завідувач кафедри німецької мови Т. Калинюк, старший викладач кафедри німецької мови Г. Братиця та викладач кафедри німецької мови М. Микуляк. 
У межах конгресу експерти з різних країн поділилися своїми думками та досвідом щодо використання на уроці цифрових технологій як навчального матеріалу, форм та змісту навчання.
За підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччини та Goethe-Institut в Україні вже декілька років поспіль успішно реалізуються різні проєкти, зокрема:
На конгресі започатковано дискусію довкола глибоких трансформаційних процесів у галузі освіти, спричинених дигіталізацією, та окреслено можливості, які відкривають перед нами цифрові технології.