Оголошено конкурс!
Мета програми – дати якнайбільшій кількості українських фахівців можливість долучитися і ознайомитися з чеським досвідом в тій сфері, в якій вони працюють в університеті.
Навчальна поїздка відбудеться у період з 22 по 27 березня 2020 року.
У поїздці передбачається участь викладача, який опікується докторантськими (аспірантськими) програмами або ж займається дослідницькою діяльністю і регулярно публікується у фахових виданнях. Програма для викладачів буде перекладатися українською мовою, однак конференція, спрямована на творчо-наукову роботу в університетському середовищі, проходитиме повністю англійською мовою.
Пропоновані теми: «Вимоги докторантських (аспірантських) програм в Україні» та «Актуальні виклики (труднощі) дослідницької діяльності». Учасники матимуть змогу виголосити 15-хвилинну доповідь із теми свого дослідження (англійською мовою).
У період 23-27 березня 2020 року буде також реалізовано програму для докторантів (аспірантів) чи молодих науковців віком до 35 років, що займаються дослідженнями і регулярно публікуються у фахових виданнях. Умовою участі докторанта/аспіранта/молодого науковця є знання англійської мови. Ця частина програми не буде перекладатися, оскільки однією з цілей є налагодження контактів між докторантами (аспірантами) і молодими науковцями двох країн, що передбачає спільну робочу мову. Учасники матимуть можливість взяти участь у конкурсі на отримання фінансової підтримки для спільного дослідження і публікації.
Строки:
Просимо усіх аплікантів Університету Огієнка надсилати заявки на пошту: inter_office@kpnu.edu.ua
У темі повідомлення вказати: «заявка на участь у проєкті «Зміни …».
У тексті повідомлення вказати:
Дедлайн: просимо надсилати заявки по 24.02.2020 р. на е-скриньку за: inter_office@kpnu.edu.ua
Хай щастить!
Університет Огієнка вітає студентку іноземної філології Дар’ю Білюгу спеціальності 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно) за освітньою програмою Англійська мова і література із новим досягненням – участю у програмі академічної мобільності Еразмус+ за напрямом КА107: міжнародна академічна мобільність.
Володимир Дубінський, в.о. ректора, вручив Дар’ї сертифікат на навчання у Жешувському університеті (Республіка Польща) впродовж літнього семестру: 24.02 по 19.06 2020 року. Студентка навчатиметься за фахом Англійська філологія.
Наразі триває процес укладання договору про участь за програмою академічної мобільності здобувачки вищої освіти, вибору дисциплін, які вивчатиме Дар’я, та узгодження й підготовки всіх необхідних елементів участі за напрямом КА107 програми Еразмус+.
Дар’я Білюга стала переможницею відбіркового етапу на підставі рішення конкурсної комісії від 13. 11. 2019 року – 93, 8 балів.
Конкурсанти оцінювались за такими критеріями: рівень академічної успішності, рівень володіння англійською мовою, мотиваційний лист, академічний профіль.
Бажаємо успіху та нових звершень!
Рік тому я почула про програму подвійного диплому, яка проводиться у межах співпраці між нашим університетом та Інститутом Європейської Культури в місті Гнєзно. І зараз вже минув четвертий місяць мого навчання на магістратурі за напрямком «європейська комунікація» у першій столиці Польщі. Разом зі мною освіту тут здобувають ще два студенти К-ПНУ: Шірінова Оля (І курс бакалаврату, напрямок – проєктування) та Бабінський Дмитро (магістратура, напрямок – європейська комунікація). Буду відверта, я анітрішки не пошкодувала, що скористалася такою можливістю. Не перелічити переваг, які дає програма для студентів. Це не лише здобуття одразу двох дипломів, а й чудовий спосіб познайомитись з іншою культурою (цікаві екскурсії, наприклад), навчатись іноземних мов (курси польської та англійської мов) і переймати європейський досвід. Усі студенти мають змогу обирати між двома напрямками: проєктування і європейська комунікація.
Перші заняття з викладачами стали для мене справжнім відкриттям. Адже всі вони спрямованні на самореалізацію та саморозвиток студентів, розкриття їх творчого потенціалу і лідерських якостей. Ми планували власні стартапи, вигадували і проводили цікаві івенти, навчалися та відпочивали. Також для іноземців проводяться безкоштовні курси польської мови у Познані, які я, Оля та Дмитро відвідуємо двічі на місяць. Інститут добре обладнаний засобами, що допомагають зробити навчальний процес продуктивнішим і цікавішим. Студенти проживають в гуртожитках, де все облаштовано для максимального комфорту.
Особисто для мене, як для студентки факультету іноземних мов, програма дає можливість скористатися знаннями і вміннями, які я отримала навчаючись в К-ПНУ. Спілкування англійською і польською мовами, активне культурне збагачення, цікаве студентське життя – ось ті переваги, які я отримую в Інституті Європейської культури.
Я вдячна Університету імені Івана Огієнка за здійснення мрії – здобуття освіти за кордоном, за те, що завдяки цій програмі познайомилась з чудовими людьми, за шанс розкрити і побачити саму себе зі зовсім іншої, незнайомої сторони. Ще рік тому, слухаючи лекції з англійської і німецької мов, й уявити не могла, що стану студенткою польського навчального закладу. Проте життя непередбачуване, а найкращі несподіванки трапляються тоді, коли ми докладаємо максимальну кількість зусиль, очікуючи хоча би мінімального результату.
За детальною інформацією звертайтесь безпосередньо у відділ міжнародних зв’язків, а також шукайте на сайті Відділу:
Наталія Гаєвська,
студентка І курсу магістратури факультету іноземної філології заочної форми навчання та Інституту Європейської Культури в місті Гнєзно (Республіка Польща)
Відділ міжнародних зв’язків
Четвертого лютого в нижній читальній залі Університету Огієнка відбулась зустріч із випускницею Еразмус. Лейтмотив зустрічі: історія академіччної мобільності чи історія успіху від студентки четвертого курсу іноземної філології Влади Лісової. Навчалась дівчина у мальовничому й чарівному словацькому містечку Ружомберок, а саме у Католицькому університеті.
Влада розповіла про власні хвилювання, труднощі та успіх участі в програмі ЄС Еразмус+ від заявки на конкурс до складання сесії в Ружомберку, а ще багато про навчання, еразмусівські вечірки, подорожі, внутрішні еволюції та майбутні перспективи.
Слухачі ставили запитання (про дисципліни, навчання, бібліотеки, подорожі, стипендії) – Влада відповідала, ілюструючи розповідь чудовими світлинами.
Далі – зустріч із історичним факультетом.
Стежте за оголошеннями, адже ми чекаємо на вас. 
Оголошуємо конкурс на кращу ідею для студентів Університету Огієнка в межах українсько-польських обмінів молоддю. Тематика – «Подорож у часі: Україна та Польща».
Проєкт реалізується не вперше й дізнатись більше про такий діалог співпраці можна на сайті відділу міжнародних зв’язків за посиланнями:
Тож, коли ти маєш цікаві, творчі й оригінальні ідеї щодо реалізації проєкту – зараз же формулюй їх, обґрунтовуй та надсилай за гугл-формою.
Найкращі ідеї будуть відібрані для реалізації, а їх автори – запрошені долучитись до Українсько-польського проєкту обмінів молоддю.
Чекаємо на твою ідею. Щасти!
Шановне студентство К-ПНУ імені Івана Огієнка,
запрошуємо вас на зустріч з однією із наших Erasmus Alumni – Владою Лісовою. Тут ви зможете почути її історію участі в програмі академічної мобільності КА-1. Локацією Влади був Католицький університет у містечку Ружомберок (Словаччина).
Студентка розповість про власні хвилювання, труднощі та успіх участі в програмі ЄС Еразмус+ від заявки на конкурс до складання сесії в Ружомберку. Навчання, еразмусівські вечірки, подорожі, внутрішні еволюції і все те, що ви давно хотіли запитати – у нижній читальній залі 4 лютого о 16: 00.
Коли: 4 лютого
О котрій: 16:00
Де: нижня читальна зала
До зустрічі!
Міжнародний Вишеградський Фонд (Угорщина) відкриває стипендійні програми для бакалаврів, магістрів та випускників-магістрів для навчання за кордоном в університетах країн Вишеградської групи (V4) – Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина – та/або в будь-якому іншому акредитованому університеті/інституті Вишеградських країн, а також в Албанії, Вірменії, Азербайджані, Білорусії, Боснії та Герцеговині, Грузії, Косові *, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні.
* Студенти/науковці можуть подати заявку на навчання/дослідження в будь-який акредитований ВНЗ терміном до чотирьох семестрів.
* Стипендія складає 2500 євро на семестр для апліканта-науковця + 1500 євро на семестр для приймаючої установи.
Дізнатись більше про можливість навчання чи дослідження в одній із європейських країн – тут.
Стипендіатам, які вивчають Україну за межами Онтаріо, пропонується подати заявку на фінансування за програмою Петра Яцика на Українозавство (the Study of Ukraine) – Центр європейських, російських та євразійських досліджень (CERES), Університет Торонто (2020-2021 навчальний рік). Кандидати, які успішно пройдуть етапи конкурсу, проводитимуть дослідження та матимуть змогу працювати зі вченими під час перебування в CERES.
Учасники також матимуть можливість презентувати результати своїх досліджень і брати участь у тематичних наукових заходах. Зазвичай, такі події заплановані на період осінньої та зимової сесій університету, тобто у період з вересня по квітень.
Крім того, щороку програма Петра Яцика – у партнерстві з Дослідно-освітнім консорціумом із вивчення Голодомору (HREC) – підтримує одного науковця, дослідження якого стосується теми Голодомору. Успішні апліканти матимуть фідбек від взаємодії не лише з науковцями з громади університету Торонто, а й з тими, хто бере участь у проєктах HREC. Їм буде надано доступ до архівів Українсько-канадського дослідницько-документаційного центру, де розташований HRЕС (у десятьох хвилинах від CERES) – архіви, які містять неопубліковані записи очевидців Голодомору та велику колекцію мікрофільму «Голодомор» Центрального державного архіву популярних організацій (Київ) при бібліотеці університету Торонто. HREC є проєктом Канадського інституту українських студій Альбертського університету.
Які кандидати нам потрібні?
Ми запрошуємо аплікантів-науковців (на всіх етапах кар’єри), що працюють в галузі суспільних та гуманітарних наук, а також аспірантів і докторантів.
Ми раді кандидатам, які працюють із дослідженнями, тематика яких близька до теми – “Виклики незалежної України». Цей тематичний фокус охоплює питання державного та інституційного будівництва в Україні; закону та управління; проблем демократизації; освіти, культури та ідентичності нації та етнічних груп в Україні; історії та імперського минулого; зовнішньої політики та міжнародних відносин.
Ґрунтовне знання англійської мови є важливим для успішної участі в програмі.
Аплікантам, які успішно складуть конкурс, будуть надіслані запрошення, які необхідні для в’їзду до Канади й встановлені законами громадянства та імміграції Канади.
Фінансування:
Програмою «Петро Яцик» покриваються такі витрати:
Порядок подання заявки:
Заповнені заявки (форма доступна для завантаження з нашого веб-сайту) слід надсилати разом із:
Учасник може визначити члена кафедри CERES, який, на його погляд, міг би бути персональним керівником під час перебування на посаді в університеті Торонто (особисто контактувати із цим викладачем не має потреби). В іншому разі член факультету буде призначений відбірковою комісією.
Заявки потрібно надсилати в електронному форматі на адресу jacyk.program@utoronto.ca. Двоє рецензенів повинні надісилати свої листи безпосередньо на цю ж електронну адресу. Якщо надіслати рекомендаційний лист в електронному вигляді неможливо, ваш рецензент повинен надіслати паперову копію рекомендаційного листа в запечатаному та підписаному конверті на поштову скриньку (адреса вказана нижче).
Усі подані матеріали, разом із рекомендаційними листами, повинні бути англійською мовою. Рекомендаційні листи, які не складені англійською мовою, мають бути перекладені кваліфікованим перекладачем чи агентством та подані разом із оригінальним листом рецензента.
Поштова адреса:
Petro Jacyk Program for the Study of Ukraine
c/o Neha Singla
Centre for European, Russian and Eurasian Studies
Munk School of Global Affairs & Public Policy
University of Toronto
1 Devonshire Place Toronto, ON
M5S 3K7 Canada
Deadline: 15 лютого 2020 року.
Відкрито конкурс для науково-педагогічних працівників університету в межах програми Erasmus+KA 107 у Жешувському університеті(Республіка Польща).
Проєкт стартує під назвою «Erasmus+ mobility with the University of Rzeszow grant».
Deadline – 15 лютого 2020 року.
Відповідно до умов програми Ви можете бути кандидатом, якщо Ви:
Щоби завантажити та заповнити резюме натисніть – тут.
Реєстрація учасників конкурсу здійснюється з обов’язковим використанням корпоративної поштової скриньки kpnu.edu.ua.
Якщо у вас виникли додаткові запитання, звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (к. 305).
Реєстраційна форма доступна за посиланням.
Успіхів!
Влада Лісова – студентка IV курсу факультету іноземної філології. Сьогодні Влада – ще одна Erasmus Alumni для Університету Огієнка. Студентка навчалась у Католицькому університеті в місті Ружомберок, реалізуючи академічну мобільність в межах напряму КА-1.
Владо, спробуймо зі самого початку. Розкажи, звідки дізналась про можливість академічної мобільності, чому вирішила брати участь в конкурсі й, нерешті, які були думки, коли вже збирались валізи?
Коли нам в університеті розповідали про програми мобільності, це здавалося чимось нереальним, проте дуже крутим. Десь у середині 3 курсу я дізналася, що ми, студенти іноземної філології, маємо право навчатися за кордоном. На інформацію натрапила зовсім випадково – заглянула на офіційну сторінку нашого К-ПНУ. А тоді у міжнародному відділі у нас в університеті мені детально розповіли про всі умови участі. І все. Вирішила, що потрібно спробувати! Бо чомусь завжди мріяла навчатися за кордоном, але, разом із цим, завжди знала, що повернусь працювати та жити в Україну.
Після конкурсу, через годинку, мені зателефонувала Тетяна Володимирівна Сторчова і повідомила, що я матиму можливість поїхати на навчання. І звісно ж – «збирайте валізи».
Довгий час обдумувала той факт, що не бачитиму своїх близьких і рідних так довго – цілих 4 місяці. Але, дякуючи Богу, все складалось якнайкраще. Коли збирала валізи, в голові було одне: «Я готова і все зможу, головне зараз – вірити й робити усе, що потрібно». Я багато працювала і все це не тільки, аби вдосконалити себе, але я для того, щоби мої рідні, знаєте, навіть не те щоби пишалися, проте знали, яка я в них є.
Коли вже опинилась у Ружомберку і вперше зайшла в Католицький університет – які були враження?
Як тільки побачила свій університет у Ружомберку, була приємно здивована його компактністю та теплотою. Університет вміщує усе, що потрібно для студента: бездоганна бібліотека, смачна їдальня, місця для відпочинку та багато іншого.
Усе було ніби не зі мною, не могла уявити собі, що я дійсно є тут – у Католицькому університеті, в Словаччині (посміхається).
Оціни, будь ласка, рівень адаптації за 10-тибальною шкалою. Що було найважчим, що – найпростішим?
Таке собі «призвичаєння» тривало перші тижні, адже клімат трішки інший (гори все-таки), нові люди, нові співмешканці, нові викладачі та студенти, загалом – нова місцевість. Якщо оцінювати за 10-тибальною шкалою, то моя адаптація пройшла на усі «десять».
Не можу сказати, що щось конкретно було важким, а інше – легким. Було по-різному.
Звісно ж, було величезне бажання мати близьких поруч. А найлегше – це, мабуть, пристосування до нового оточення та місцевості. Роки навчання в університеті та поїздки за кордон не були марними.
Про навчання. Як відрізняється навчальна система в Католицькому від нашої, огієнківської?
Що ж до системи навчання у Словаччині та у нас….? Перш за все хочу зазначити, що я поїхала на навчання зі знаннями, які мені дала alma mater. І, відверто кажучи, результати – супер. А це означає, що наша система навчання зрощує якісні плоди.
Як і в Словаччині, так і в Україні, системи навчання схожі між собою: лекції, семінари, інші види робіт та екзамени. На перший погляд нічого особливого, але геть усе потребує вашого часу, терпіння. Єдине, що відрізняє нас від студентів європейських ЗВО, то це наполегливість та працьовитість.
Уяви себе в амплуа ректора університету, які зміни би реалізувала тут, в стінах альма-матер (можливо, розклад, дисципліни, процес викладання)?
Це насправді важка та клопітка праця, яка потребує багато сил і терпіння. Та все ж, якби я мала можливість щось змінити, то це, напевно, стосувалось би процесу викладання. Наприклад, лекція, а після неї, на цьому ж тижні, семінар – досить таки ефективна процедура, яка приносить якісні знання, пробуджує бажання вчитися.
А також, напевно, надала би студентам менше годин для теорії, а більше – для практики: як-от створення проєктів задля співпраці з іншими університетами, різноманітні акції чи поїздки.
А тепер навпаки, чого не вистачало в університеті в Ружомберку?
А чого ж мені не вистачало? (задумливо дивиться вгору). Знаю чого! Сталого графіку викладання предметів. Знаєте, були ситуації, коли час двох різних пар збігався – і тобі потрібно було обрати лише один предмет. Це, звісно ж, супер, що студенти мають право вільно обирати предмети, але, водночас, неможливо ходити на усі, які би хотілося вивчати.
Знаю, що ти багато часу проводила з еразмусівцями. Що закарбувалось у пам’яті найсильніше? Можливо, якийсь особливий вікенд чи казусна ситуація…
Так, дійсно, завдяки еразмусівцям, з якими я була там, це навчання ставало ще цікавішим і продуктивнішим. Відверто кажучи, багато залежить від людей у тому чи тому місці. Саме люди, я думаю, надають твоєму серцю теплоти та радості, коли згадуємо якийсь пережитий момент.
Ми разом багато подорожували: відвідали мальовничу Прагу, теплу Угорщину, романтичну Австрію та близьку нам Польщу. Подорожі й стали спогадами, які гріють серце. Кожна ситуація є важливою й незабутньою. Ми разом ділилися переживаннями, ідеями та моментами з нашого щоденного життя.
Чи відрізняються студенти в Ружомберку від студентів у Кам’янці-Подільському?
Ні, адже в Ружомберку багато й українських студентів. Я відчувала себе, ніби вдома. Частково, звичайно. Зрозуміло, що кожен із нас різний, але, як українці, так і словаки є щирими, відкритими та наполегливими людьми.
На твою думку, яким студентом потрібно бути, аби поїхати навчатись за програмою Ерамус+? Твоя порада студентам університету.
Найперше – студентом, який хоче досягнути чогось у житті. Кожен, хто прагне чогось здобути, повинен працювати, працювати і ще раз працювати. Знання – це наша сила. То кому, як не нам, брати вершини Європейських вузів?
По-друге, відкритим на спілкування і щирим. Головне правило життя в суспільстві, як на мене, – вміти говорити, але й вміти вислухати співбесідника. Це у житті дуже допомагає. Бути Людиною, думаю, – головне правило.
По-третє, бути готовим до всього, що може статися у твоєму житті. Поразки, падіння, все що важко – справді, як кажуть, робить нас сильнішими. А ще важливо залишатися таким, як ти є, і тоді усе вийде!
І фінальне, Владо: варто чи ні взагалі виходити зі зони комфорту задля подібного досвіду?
Упродовж життя ми зіштовхуємося з різними труднощами. Аби досягти успіху, потрібно виходити зі зони комфорту. І навчання в Католицькому – це якраз про вихід із зони комфорту.
Упродовж чотирьох місяців я була далеко від дому, сім’ї, друзів. Всюди нові люди та ситуації, які тобі потрібно вирішувати самій. Усе це складно… виходити зі зони власного задоволення та спокою. Проте, це допомагає, бо попереду доросле життя, в якому потрібно бути ще більше самостійним та відважним.
А головне, пам‘ятайте – ніколи нічого не потрібно боятися, бо, коли ти це зробиш, як не зараз, не в цей момент, не з цими людьми?