Еразмус+: новий конкурс для науково-педагогічних працівників

Відкрито конкурс для науково-педагогічних працівників університету в межах програми Erasmus+KA 107 у Жешувському університеті(Республіка Польща).

Проєкт стартує під назвою «Erasmus+ mobility with the University of Rzeszow grant».

Deadline – 15 лютого 2020 року.

Відповідно до умов програми Ви можете бути кандидатом, якщо Ви:

• науково-педагічний працівник К-ПНУ імені Івана Огієнка;
• володієте англійською або польською мовою не нижче рівня В2.

Щоби завантажити та заповнити резюме натисніть – тут.

Реєстрація учасників конкурсу здійснюється з обов’язковим використанням корпоративної поштової скриньки kpnu.edu.ua.

Якщо у вас виникли додаткові запитання, звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (к. 305).

Реєстраційна форма доступна за посиланням.

Успіхів!

Erasmus Alumni: Влада Лісова

Влада Лісова – студентка IV курсу факультету іноземної філології. Сьогодні Влада – ще одна Erasmus Alumni для Університету Огієнка. Студентка навчалась у Католицькому університеті в місті Ружомберок, реалізуючи академічну мобільність в межах напряму КА-1.

Владо, спробуймо зі самого початку. Розкажи, звідки дізналась про можливість академічної мобільності, чому вирішила брати участь в конкурсі й, нерешті, які були думки, коли вже збирались валізи?

Коли нам в університеті розповідали про програми мобільності, це здавалося чимось нереальним, проте дуже крутим. Десь у середині 3 курсу я дізналася, що ми, студенти іноземної філології, маємо право навчатися за кордоном. На інформацію натрапила зовсім випадково – заглянула на офіційну сторінку нашого К-ПНУ. А тоді у міжнародному відділі у нас в університеті мені детально розповіли про всі умови участі. І все. Вирішила, що потрібно спробувати! Бо чомусь завжди мріяла навчатися за кордоном, але, разом із цим, завжди знала, що повернусь працювати та жити в Україну.

Після конкурсу, через годинку, мені зателефонувала Тетяна Володимирівна Сторчова і повідомила, що я матиму можливість поїхати на навчання. І звісно ж – «збирайте валізи».

Довгий час обдумувала той факт, що не бачитиму своїх близьких і рідних так довго – цілих 4 місяці. Але, дякуючи Богу, все складалось якнайкраще. Коли збирала валізи, в голові було одне: «Я готова і  все зможу, головне зараз – вірити й робити усе, що потрібно». Я багато працювала і все це не тільки, аби вдосконалити себе, але я для того, щоби мої рідні, знаєте, навіть не те щоби пишалися, проте знали, яка я в них є.

Коли вже опинилась у Ружомберку і вперше зайшла в Католицький університет – які були враження?

Як тільки побачила свій університет у Ружомберку, була приємно здивована його компактністю та теплотою. Університет вміщує усе, що потрібно для студента: бездоганна бібліотека, смачна їдальня, місця для відпочинку та багато іншого.

Усе було ніби не зі мною, не могла уявити собі, що я дійсно є тут – у Католицькому університеті, в Словаччині (посміхається).

Оціни, будь ласка, рівень адаптації за 10-тибальною шкалою. Що було найважчим, що – найпростішим?

Таке собі «призвичаєння» тривало перші тижні, адже клімат трішки інший (гори все-таки), нові люди, нові співмешканці, нові викладачі та студенти, загалом – нова місцевість. Якщо оцінювати за 10-тибальною шкалою, то моя адаптація пройшла на усі «десять».

Не можу сказати, що щось конкретно було важким, а інше – легким. Було по-різному.

Звісно ж, було величезне бажання мати близьких поруч. А найлегше – це, мабуть, пристосування до нового оточення та місцевості. Роки навчання в університеті та поїздки за кордон не були марними.

Про навчання. Як відрізняється навчальна система в Католицькому від нашої, огієнківської?

Що ж до системи навчання у Словаччині та у нас….? Перш за все хочу зазначити, що я поїхала на навчання зі знаннями, які мені дала alma mater. І, відверто кажучи, результати – супер. А це означає, що наша система навчання зрощує якісні плоди.

Як і в Словаччині, так і в Україні, системи навчання схожі між собою: лекції, семінари, інші види робіт та екзамени. На перший погляд нічого особливого, але геть усе потребує вашого часу, терпіння. Єдине, що відрізняє нас від студентів європейських ЗВО, то це наполегливість та працьовитість.

Уяви себе в амплуа ректора університету, які зміни би реалізувала тут, в стінах альма-матер (можливо, розклад, дисципліни, процес викладання)?

Це насправді важка та клопітка праця, яка потребує багато сил і терпіння. Та все ж, якби я мала можливість щось змінити, то це, напевно, стосувалось би процесу викладання. Наприклад, лекція, а після неї, на цьому ж тижні, семінар – досить таки ефективна процедура, яка приносить якісні знання, пробуджує бажання вчитися.

А також, напевно, надала би студентам менше годин для теорії, а більше – для практики: як-от створення проєктів задля співпраці з іншими університетами, різноманітні акції чи поїздки.

А тепер навпаки, чого не вистачало в університеті в Ружомберку?

А чого ж мені не вистачало? (задумливо дивиться вгору). Знаю чого! Сталого графіку викладання предметів. Знаєте, були ситуації, коли час двох різних пар збігався – і тобі потрібно було обрати лише один предмет. Це, звісно ж, супер, що студенти мають право вільно обирати предмети, але, водночас, неможливо ходити на усі, які би хотілося вивчати.

Знаю, що ти багато часу проводила з еразмусівцями. Що закарбувалось у пам’яті найсильніше? Можливо, якийсь особливий вікенд чи казусна ситуація…

Так, дійсно, завдяки еразмусівцям, з якими я була там, це навчання ставало ще цікавішим і продуктивнішим. Відверто кажучи, багато залежить від людей у тому чи тому місці. Саме люди, я думаю, надають твоєму серцю теплоти та радості, коли згадуємо якийсь пережитий момент.  

Ми разом багато подорожували: відвідали мальовничу Прагу, теплу Угорщину, романтичну Австрію та близьку нам Польщу. Подорожі й стали спогадами, які гріють серце. Кожна ситуація є важливою й незабутньою. Ми разом ділилися переживаннями, ідеями та моментами з нашого щоденного життя.

Чи відрізняються студенти в Ружомберку від студентів у Кам’янці-Подільському?

Ні, адже в Ружомберку багато й українських студентів. Я відчувала себе, ніби вдома. Частково, звичайно. Зрозуміло, що кожен із нас різний, але, як українці, так і словаки є щирими, відкритими та наполегливими людьми.

На твою думку, яким студентом потрібно бути, аби поїхати навчатись за програмою Ерамус+? Твоя порада студентам університету.

Найперше – студентом, який хоче досягнути чогось у житті. Кожен, хто прагне чогось здобути, повинен працювати, працювати і ще раз працювати. Знання – це наша сила. То кому, як не нам, брати вершини Європейських вузів?

По-друге, відкритим на спілкування і щирим. Головне правило життя в суспільстві, як на мене, – вміти говорити, але й вміти вислухати співбесідника. Це у житті дуже допомагає. Бути Людиною, думаю, – головне правило.

По-третє, бути готовим до всього, що може статися у твоєму житті. Поразки, падіння, все що важко – справді, як кажуть, робить нас сильнішими.  А ще важливо залишатися таким, як ти є, і тоді усе вийде!

І фінальне, Владо: варто чи ні взагалі виходити зі зони комфорту задля подібного досвіду?

Упродовж життя ми зіштовхуємося з різними труднощами. Аби досягти успіху, потрібно виходити зі зони комфорту. І навчання в Католицькому – це якраз про вихід із зони комфорту.

Упродовж чотирьох місяців я була далеко від дому, сім’ї, друзів. Всюди нові люди та ситуації, які тобі потрібно вирішувати самій. Усе це складно… виходити зі зони власного задоволення та спокою. Проте, це допомагає, бо попереду доросле життя, в якому потрібно бути ще більше самостійним та відважним.

А головне, пам‘ятайте – ніколи нічого не потрібно боятися, бо, коли ти це зробиш, як не зараз, не в цей момент, не з цими людьми?

Національні Читання разом із президентом Республіки Польща

Цьогоріч наші студенти долучились до акції “Національні читання” – спільне читання польських класичних новел разом із президентом Республіки Польща Анджеєм Дуда та його пані дружиною. Читання відбулись 7 вересня.
Це дійство, під час якого було прочитані твори Марії Конопніцької, Елізи Ожешко, Болеслава Пруса, Владислава Станіслава Реймонта, Генрика Жевуського, Бруно Шульца, Генрика Сенкевича, Стефана Жеромського.

Разом із листом вдячності від пана Андежя Дуди ми отримали чудовий екземпляр “Польських новел”, які, власне, й були в програмі читань. Родзинка ж у тому, що раніше резиденція президента надіслала символічну теренову печатку, відбиток якої тепер, фінальним штрихом, стоятиме на одній зі сторінок книги.

Східні Студії

СХІДНІ СТУДІЇ

І. Хто може бути кандидатом?

1. Кандидати можуть походити з усіх країн Східної Європи, Балкан, які не входять до Євросоюзу, а також Кавказу й Середньої Азії. Для кандидатів з Росії, країни, яка не є офіційним бенефіціантом програми польської програми розвитку, навчання на платній основі.
2. Перевага надається кандидатам, які мають наукові досягнення або активно займаються організаційною діяльністю, результати якої дадуть шанс використати здобуті знання у власній країні в різних галузях наукового та громадського життя.

ІІ. Які умови для отримання стипендії?

1. Навчання триває 2 роки (4 семестри). Стипендія виплачується протягом навчального року – 9 місяців. Після виконання вимог, чітко визначених в угоді зі стипендіатом, можливо продовжити стипендію максимально на 1 місяць на 1 і 2 курсі навчання.
2. Програма навчання охоплює питання з історії та сучасності Центральної та Східної Європи, Росії, всього посткомуністичного простору та зосереджується на історії, проблемах національностей і політології, але також містить елементи історії мистецтва, літератури, культури, соціології, географії, демографії, правознавства, економіки тощо. Програма охоплює також вивчення 1 регіональної мови.
3. Навчання проводиться за п’ятьма спеціальностями:

а) Східна Європа

б) Центральна Європа

в) Балкани

г) Росія

д) Кавказ – Середня Азія.

4. У межах «Східних Студій» заняття проводять польські викладачі (кадри Студій Східної Європи) та запрошені викладачі.
5. Обсяг стипендії:

а) Стипендія для закордонних стипендіатів, які мають диплом про отримання повної вищої освіти (1500 зл/міс, нетто),

б) Курс польської мови (2 семестри),

в) Курс регіональної мови (4 семестри),

г) Часткове відшкодування коштів за наукові поїздки (на 1 році навчання).

6. Умовою отримання стипендії є дотримання вимог, передбачених Правилами і програмою навчання та підготовка письмової підсумкової магістерської роботи польською мовою.
7. У разі невиконання вимог або відсутності прогресу в навчанні виплата стипендії може бути припинена.

ІІІ. Договір про стипендію?

1. На початку навчального року Стипендіат підписує Договір зі Студією Східної Європи Варшавського Університету.
2. Договір укладається на час навчання.
3. Договір визначає правила й умови виплати стипендії та права і обов’язки сторін.
4. У випадку, коли студент не склав сесію першого (зимового) семестру, стипендія може бути призупинена, як на 1, так і на 2 році навчання. Деталі описано в Правилах та Договорі.

IV. Які вимоги?

1. Закінчена повна вища освіта ІІ ступеня – магістратура або рівноцінна (диплом магістра або спеціаліста), перевага надається гуманітарним напрямам; бажано – наукова робота або організаційний досвід і практика в межах кола зацікавлень «Східних Студій».
2. Вік – до 30 років.
3. Загальні знання проблематики Східної Європи, Центральної Європи, Росії, Середньої Азії і Кавказу, зокрема періоду ХХ ст. і проблем сучасності, зокрема після ІІ світової війни, а особливо після 1991 року.
4. Позитивний результат письмового тесту на загальні знання (опис проблематики в п.3) та співбесіди.
5. Знання польської, англійської і російської мов на рівні, що дозволяє розуміти лекції та користуватися літературою.

V. Які документи потрібні?

1. Копія диплому про отримання повної вищої освіти (див. ІV – 1).
2. Повністю заповнена анкета кандидата «Східних Студій» (доступна за посиланням: www.studium.uw.edu.pl).
3. Стислий (до 2 стор.) – мотиваційний лист польською мовою з обґрунтуванням бажання отримати стипендію, має містити плани, пов’язані з завершенням «Східних студій» із зазначенням спеціалізації Студій, яку кандидати хотів би вивчати (за переліком спеціалізації, див. ІІ – 3).
4. СV (англійською мовою), у послідовності від найновіших подій, з фотографією.
5. Список усіх фахових публікацій – для наукових працівників або список праць, досягнень, проектів – для осіб, які не займаються наукою.
6. Сертифікати, екзамени, свідоцтва, які підтверджують ймовірний рівень знань польської мови.
7. Інші дані, документи, інформація, що може – на думку кандидата – допомогти комісії належним чином оцінити його кандидатуру.

VІ. Додатки

1. Комплект документів потрібно надіслати електронною поштою не пізніше 15 березня 2020 р. на адресу stypendia.studium@uw.edu.pl
2. До 30 квітня 2020 р. Кваліфікаційна Комісія Студій Східної Європи проведе І етап конкурсу та визначить учасників ІІ та ІІІ етапів конкурсу; обидві групи будуть негайно повідомлені про результати електронною поштою.
3. Учасники наступних етапів конкурсу: ІІ-го (письмовий тест) і ІІІ-го (співбесіда) виконують наступні кваліфікаційні вимоги перед членами Комісії, у період 1 травня-15 червня 2020р. Відбір відбувається на території дипломатичних центрів Польщі або у виняткових ситуаціях у Польщі. Детальний розклад буде оголошений окремо.
4. Остаточне рішення за результатами відбору Комісія прийме до 15 липня 2020р. та оголосить список відібраних стипендіатів ХVІІІ-го Стипендійного Конкурсу «Східних студій» .
5. Кандидати, які володіють польською чи англійською мовою на нижчому рівні, але все ж отримали на екзамені відмінні результати, будуть зобов’язані самостійно вивчити мову як умовно зараховані. Згодом вони будуть додатково запрошені на повторний екзамен в другій половині листопада.

VІІ. Що про навчання?

1. Заняття розпочинаються у вересні з курсу адаптування до «Східних студій» Варшавського університету.
2. Закордонні стипендіати будуть мати перерви, літні та зимові канікули, як і польські студенти.
3. Стипендіат, який виконає всі вимоги програми, зарахує всі семестри, представить та захистить підсумкову роботу – отримає диплом закінчення 2-річного, додаткового, магістерського рівня «Східних студій» Варшавського університету.
4. Диплом цей є повноцінним документом про здобуття вищої освіти у Польщі, визнається за чинними правилами в інших країнах Євросоюзу.

Успіхів!

Зустріч із представницею Національного Еразмус+ офісу в Україні

23 грудня Національним Еразмус+ офісом в Україні та міжнародним відділом Університету Огієнка було проведено інформаційний захід щодо можливостей Програми ЄС Еразмус+. До нашого університету завітала Іванна Атаманчук, експертка з моніторингу програми Еразмус+.

Пані Іванна розпочала свій візит із знайомства з представниками відділу міжнародних зв`язків, колеги ділилися досягненнями і викликами на сучасному етапі, переймали кращі практики та обговорювали подальші плани ефективної співпраці. Особливу увагу Іванна Атаманчук приділила розвитку програмі Еразмус+ в Університеті Огієнка, порефлексувала з учасниками програми серед яких як і студенти, так і викладачі і, звичайно, надихнула на нові звершення.

Важливим моментом була зустріч із ректором університету Сергієм Копиловим, під час якої обговорили перспективи розвитку інтернаціоналізації Університету Огієнка з урахуванням трендів міжнародної політики.

Варто зазначати, що на інфосесію до нашого вишу завітали не лише студенти й викладачі Університету Огієнка, а й представники інших закладів освіти Кам’янця-Подільського, як-от науково-педагогічні представниці Подільського спеціального навчально-реабілітаційного соціально-економічного коледжу – Марина Волощук і Наталія Жиляк, та пані Юліана Дьоміна, керівниця відділу міжнародних зв`язків та академічної мобільності Харківської гуманітарно-педагогічної академії.

З вітальним словом до усіх учасників звернулася Тетяна Сторчова, керівниця відділу міжнародних зв`язків, котра висловила особливі слова вдячності Національному Еразмус+ офісу в Україні за розвиток міжнародної співпраці у сфері вищої освіти. Насичена програма заходу була присвячена розгляду всіх напрямів програми Еразмус+, під час якої присутні ознайомилися із проєктами міжнародної кредитної мобільності, проєктами з розвитку потенціалу вищої освіти, напрямами молоді та спорту, проєктами Жан Моне. Під час інформаційної сесії Іванна Атаманчук провела консультації щодо актуальних напрямів співпраці в рамках програми Європейського Союзу, розповіла про правила участі українських ЗВО в конкурсах і надала рекомендації щодо якісної підготовки проєктних заявок.

Впевнено можна сказати, що проведений захід заклав надійний фундамент для посилення компетентностей, що дозволять краще інтегруватися в міжнародне середовище. Переглянути презентаційні матеріали з інфосесії ви можете тут:
 – Еразмус+ для кожного;
 – Еразмус+ для організацій.
Сподіваємося на вашу активність, чекаємо ініціатив від усіх учасників освітнього процесу Університету Огієнка та взаємно працюймо над новими можливостями!

Текст: пресцентр університету
Фото: Макс Сльозкін

Пресреліз за програмою Еразмус+

23 грудня 2019 р. Національний Еразмус+ офіс в Україні у співпраці з Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка проведуть інформаційний захід щодо можливостей Програми ЄС Еразмус+ для викладачів та працівників закладів вищої освіти, студентів, випускників, представників установ, молодіжних організацій та молоді.

Що? Інформаційний захід щодо можливостей за Програмою Еразмус+

Де? вул. Огiєнкa, 61, м. Кам’янець-Подільський, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, головний корпус, Зала Вченої ради (ауд.208)

Коли? 23 грудня 2019 р., 14:00 (початок реєстрації) – 17:00

Реєстрація на захід: обов’язкова за посиланням.

Контактна особа: Тетяна Сторчова, керівниця відділу міжнародних зв’язків Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка , тел.: +38 (03849) 3-88-43

ПРОГРАМА заходу за посиланням.

Академічна мобільність в Познанському економічному: міф і реалії

Доктор економічних наук, професорка Наталія Мазур одна з перших презентувала Університет Огієнка, викладаючи в закордонному ЗВО. Нещодавно вона повернулась із Республіки Польща з новим досвідом, знаннями та враженнями, які набула за час академічної мобільності. В межах АМ Наталія читала лекції та проводила семінарські заняття для студентів-магістрів першого року навчання в Інституті менеджменту Познанського економічного університету (Instytutu Zarzadzania Uniwersytetu Ekonomicznego w Poznaniu).

Сама пані Наталя говорить таке:
«Найбільше запам’яталась атмосфера. Усе тут заохочує до навчання: від комфортного настрою до нюансів із технічним обладнанням. Знаєте, комфорт створює навіть такий елемент як килимове покриття підлоги, замість дерев’яного. Усі кабінети зі мультимедійним обладнанням, парти – широкі й зручні, стільці – м’які, а вбиральні – прозоро чисті (мило, папір, тепла вода, в підлозі немає дірок).

У бібліотеці вдасться знайти всю потрібну літературу, наукову й художню, а далі – можна працювати в читальному залі. Буфет, гардероб, ліфт etc. – умови дуже комфортні для навчання та праці. Це ж стосується і мікроклімату – надзвичайно позитивний, сприяє творчому науковому й навчальному процесу.

Щодо технічного обладнання аудиторій, то кожна (для лекцій, практичних занять, лабораторних) обладнана сучасними технічними засобами. Викладачу доводиться натиснути лише одну чи дві кнопки, а далі – справа за майстерністю у мовленні та діалозі (до речі, аудиторії замикаються, а ключі видаються тільки НПП з відміткою та підписом у журналі чергового (як правило, по корпусу).

Бажання студентів здобувати знання, я помітила, – це ключовий фактор. Мала заняття у восьми групах студентів першого року навчання магістерського рівня. Мене вразило, що на заняттях 99% студентів виконували всі завдання. При цьому аналітичні розрахунки проводили з використанням калькуляторів у телефонах (і тільки таке призначення ґаджетів було на заняттях). Ще між студентами панує атмосфера конкуренції та бажання бути кращими. Здобувачі ставляться із глибокою повагою до викладачів і процесу навчання. Вони виховані, толерантні.

І, мабуть, найголовніший момент для науково-педагогічних працівників – обсяг навантаження (240 год (для доцента) та 190 год (для професора), який дозволяє реально займатися методичною роботою та науковими дослідженнями.

Досвід викладання у Познанському економічному університеті справді є для мене одним із найважливіших етапів у підвищенні кваліфікації та педагогічної майстерності. Дякую відділу міжнародних зв’язків нашого університету в сприянні підписанню Угоди про співпрацю між Університетом Огієнка та Познанським економічним ЗВО. Переконана – академічна мобільність є невід’ємною частиною сучасної освіти, яка надалі зростатиме».

Стипендії від Уряду Китайської Народної Республіки

Уряд Китайської Народної Республіки надає 45 стипендій для українських громадян на 2020/2021 навчальний рік. Навчання проходитиме на рівнях: бакалавр, магістр, аспірант та стажер (мовне стажування).

Термін подачі заявок – 27 грудня 2019 року. Документи необхідно надіслати у двох форматах: паперовий та електронний.

Перелік необхідних документів можна знайти тут – http://www.campuschina.org/.

Поштова адреса: Проспект Перемоги, 10. 01135, Київ, Україна, Міністерство освіти і науки України,

Головне управління міжнародного співробітництва.

Примітка: Стипендії на навчання в КНР 2020.

У електронному форматі скановані PDF-документи потрібно надіслати на електронну адресу МОН scholarshipsmon@gmail.com, а в тему листа зазначити «Стипендії на навчання в КНР 2020».

Подробиці: www.csc.edu.cn/laihua

Успіхів!

СХІДНА ЗИМОВА ШКОЛА: стартував набір заявок

XVII Східна зимова школа призначена для студентів гуманітарних спеціальностей останнього року навчання віком до 25 років. Студенти мають виконувати дипломну роботу з історії та сучасності Центральної та Східної Європи .

Програма зимової школи – це різні лекції, семінари, зустрічі, культурні події, які проводитимуть міжнародні фахівці, та візити до інституцій Варшави.

Термін: з 28 лютого 2020 року  – 14 березня 2020 року.

Заявки приймаються до 15 січня 2020 року.

Тож, ти можеш брати участь, якщо:

• ти студент останнього курсу однієї з гуманітарних спеціальностей, а це: політологія, історія, міжнародні відносини, філологія, соціологія, література, культурологія, етнологія, географія, право, економіка;
• ти студент останнього курсу й пишеш магістерську (дипломну) роботу в галузі історії та сучасності Центральної та Східної Європи;
• ти студент ЗВО в Центральній і Східній Європі; тобто, якщо навчаєшся в Університеті Огієнка – дій;
• ти володієш польською мовою на рівні, який дозволить розуміти лекції та спілкуватись із учасниками;
• готовий презентувати реферат зі своєї дипломної роботи на одному з семінарів.

Про стипендії:

• стипендійні кошти покривають проживання в готелі, участь у лекціях, семінарах і додаткових подіях). Учасники також можуть подати заявку щодо часткового покриття коштів доїзду (це не стосується студентів із Польщі та країн ЄС), яку потрібно додати до пакету документів.

Пакет необхідних документів для участі потрібно надіслати на цю адресу: wsl.studium@uw.edu.pl до 15 січня 2020 року:

• формуляр (його можна знайти та завантажити тут: studium@uw.edu.pl;
• мотиваційний лист та тему реферату, яку пропонуєте для виступу;
• CV і фотокартку;
• рекомендації Вашого наукового керівника ;
• сертифікат, що підтверджує рівень володіння польською мовою;
• довідку з деканату, яка підтвердить , що Ви навчаєтесь на останньому курсі магістратури;
• заявку на відшкодування вартості перебування в школі.

Про результати:

• кандидатів повідомлять про результати одразу після того як спеціальна кваліфікаційна комісія сформує список учасників – до 1 лютого 2020 року;
• майбутні учасники отримають офіційні запрошення до участі в Східній зимовій школі 2020 на e-mail не пізніше 5 лютого 2020 року.  Підписані директором оригінали запрошень будуть надіслані поштою.
• У Польщу учасники прибувають не пізніше 27 лютого. Заняття розпочнуться 28 лютого, а завершаться – 15 березня.

Дізнатись більше – тут: https://studium.uw.edu.pl/

Хай щастить!

ЕРАЗМУС+: результати конкурсу

ЕРАЗМУС: РЕЗУЛЬТАТИ ВІДКРИТОГО ЗАСІДАННЯ КОНКУРСНОЇ КОМІСІЇ (28.11. 2019  о 15:45, 208 ауд.)

щодо участі у програмі Erasmus+KA107 – академічна мобільність (Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка у Кракові (Республіка Польща).

Члени конкурсної комісії:

1. Сергій Копилов, ректор університету, доктор історичних наук, професор.
2. Василь Кобильник, проректор університету з науково-педагогічної роботи, кандидат політичних наук, доцент.
3. Тетяна Сторчова, керівниця відділу міжнародних зв’язків університету, кандидат педагогічних наук, доцент.
4. Мар’яна Турніцька, спікерка студентського сенату університету.

Результати конкурсу:

1. Ольга Якубовська, асистент кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва – 98, 2 б.
2. Мар’яна Леонтюк, магістрантка першого курсу  кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва – 96, 6 б.

Бажаємо успіху!