Сьогодні звичний для нас графік життя потроху змінює формат відповідно до масштабних подій, які стаються у світі. COVID-19 – зовсім не причина для стагнації, тому Еразмус-команда в Україні провела два вебінари на сторінці National Erasmus+ Office in Ukraine & HERE team у Facebook. У контексті цих онлайн-зустрічей слухачі отримали відповіді й підказки, щодо «освітніх» та «проєктних» питань.
Перший Facebook-вебінар під назвою «Еразмус+ в період пандемії COVID-19: виклики та шляхи їх вирішення» відбувся 31 березня. Спікер – Світлана Шитікова, координаторка Проєкту.
Пані Світлана інформувала про стан актуального етапу участі у проєктах: про можливість тимчасово призупинити АМ, продовжити її у межах дистанційного навчання, поставити проєкт на паузу й поки працювати над іншими його сторонами. Вона повідомила, що Європейська комісія, Виконавче агентство з питань освіти, візуальних засобів і культури, всі національні агентства постійно на зв’язку з проєктними командами та через інтернет-ресурси розповсюджують рекомендації щодо подолання викликів упровадження проєктів. Підсумовуючи, координаторка Світлана Шитікова каже, що головне зараз – берегти себе, залишатися вдома, комунікувати з близькими й колегами, ділитись досвідом, працювати разом.
Другий фейсбук-вебінар відбувся 7 квітня. Тема – «Проєкти з академічної мобільності Еразмус+: рекомендації на час карантину» (для команд діючих проєктів)». Спікер – Іванна Атаманчук, експертка з моніторингу. Пані Іванна розповідала про діяльність Еразмус+ в умовах карантину, про кооперацію з мобільності та про те, як вирішувати нестандартні ситуації.
Єврокомісія створила інформаційні довідники, які вмістили можливі типові ситуації, та підказки для ЗВО. Насамперед, закладам вищої освіти слід бути гнучкими, проактивними, швидко реагували на різні нестандартні моменти. Еразмус-офіс також підготував покрокові інструкції для учасників мобільності (здобувачів вищої освіти, НПП). Їх можна знайти на офіційному сайті Національного Офісу та на сторінці у Facebook.
Зокрема, під час вебінару пані Іванна зосередила увагу на нетипових ситуаціях участі у проєкті та розповіла про: дії учасника АМ, коли мобільність вже добігає кінця; переведення на онлайн-формат навчання; перенесення мобільності тощо. Експертка інформувала про гнучкі та якнайменш стресові варіанти вирішення цих питань.
Відео-трансляції можна знайти за посиланнями:
Спікери вебінарів Еразмус-офіс Світлана Шитікова та Іванна Атаманчук наголошують на важливості комунікації: з Еразмус-офісами, координаторами в європейських ЗВО. Це була потрібна та корисна інформація. Тримаймо ритм та бережімо себе.
Олександра Стара – студентка факультету української філології та журналістики й, водночас, наша Erasmus Alumni. Нагадаємо, що її місцем навчання був Католицький Університет у місті Ружомберок (Республіка Словаччина). Там Саша навчалась, подорожувала та набувала нового досвіду цілих чотири місяці. «Еразмус+ – це не просто зміна середовища, це насправді зміни зсередини» – так коментує Олександра свою участь у програмі.
Активна, цілеспрямована, відповідальна та креативна – Саша наважилася взяти участь у програмі Еразмус+. Із інтерв’ю, де Олександра розповідає відділу МЗ про досвід участі, можна дізнатись багато цікавого про експресивну, проте оптимістичну підготовку, а також про нелегку, але терпеливу й наполегливу працю задля успіху.
Для Олександри це була гра з перепонами:
Звичайно, все було новим: місця, ЗВО, дисципліни, викладачі й, врешті, оточення. Потрібно було звикнути до гуртожитку, нових товаришів, адаптуватись не лише до англійської, але й до словацької мови, підібрати вдалий розклад – а тоді вчитись, подорожувати і ще раз вчитись. Адже, за словами першого ректора університету Івана Огієнка, – «Вчитись треба все життя».
Сьогодні Олександра працює за своєю професією на телеканалі «ТРК Україна» у м. Київ. Ледь не щодня вона ділиться світлинами робочого процесу в соціальних мережах – на них дівчина усміхнена та щаслива.
Про те, як почала працювати на телеканалі, Саша розповідає таке: «Останні дні травня 2019 року. Я саме повертаюся зі Словаччини, де 4 місяці навчалася за програмою Еразмус+. У поїзді починаю усвідомлювати – один з найкращих періодів життя закінчився. Що далі?
«Привіт! Ти будеш в Києві завтра? Є вакансія!» – саме з цього повідомлення розпочався наступний, але не менш важливий етап мого життя.
Усе літо я стажувалася на одному з головних телеканалів України – ТРК «Україна», а осінь розпочала на посаді кореспондентки. Пошук інформації, зйомки, інтерв’ю – це стало для мене буденністю. Навіть після важкого робочого дня я розумію, що з вибором професії не помилилася. Журналістика – це більше ніж про новини, це про людей».
Зараз, в умовах карантину, Саша працює дистанційно (активно й творчо). Наголошує: «Завдань не стало менше, а ось бажання працювати якісніше та краще збільшилось. У самоізоляції намагаюся частку «само» ставити скрізь. Це можливість більше пізнати себе, зрозуміти свої цілі й плани (а не ті, які щодня нав’язує суспільство), це час для себе. Гадаю, що кожному варто «заглянути» глибше, ніж зазвичай. Вірю, що все буде добре».
Що ж далі? Дівчина з посмішкою говорить, що ділитися заздалегідь планами – не в її стилі. Проте, мрій і цілей є багато: «На щастя, всі вони (мрії) мають властивість здійснюватися. Іноді – змінюються за кращим сценарієм, ніж мій власний».
Університет Огієнка щиро радіє за свою студентку. Успіх – це великій та маленькі кроки до своєї мети. Еразмус – це крок, який варто зробити, аби розпочати свою історію успіху.
Українська Асоціація Викладачів та Дослідників Європейської Інтеграції запрошує студентів взяти участь у конкурсі есе: “Як коронавірус вплине на європейську інтеграцію та солідарність: випробування кризою, шанси на оновлення”.
«Вже сьогодні ми всі усвідомлюємо, що світ вже ніколи не буде таким, як раніше, з огляду на масштабність наслідків спалаху коронавірусу. Водночас відомо, що пандемії, як і інші глобальні виклики часто слугували новим потужним імпульсом для розвитку людства. Чи можна спрогнозувати, які зміни в житті сучасної людини може спричинити COVID-19? Для наукового світу цей досвід може стати корисним, адже може тимчасово покращитися екологічна ситуація, можуть з’явитися нові підходи до забезпечення національної безпеки чи протидії інформаційній агресії, виникнути альтернативні форми навчання чи працевлаштування тощо» – пише редактор Євродайджест.
APREI запрошує студентів поміркувати про потенційні зміни, які можуть бути спричинені COVID-19 у медичній, екологічній, економічній, а можливо і у політичній та інших сферах.
Ваші роздуми про те «як коронавірус може вплинути на європейську інтеграцію, чи є випробування кризою однозначно негативними, чи є шанси на оновлення європейської солідарності та посилення європейських цінностей, які життєві уроки на майбутнє маємо засвоїти» потрібно вмістити у конкурсне есе.
Умови конкурсу:
Конкурс є відкритим для студентів ЗВО України освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»/«магістр» будь-якої спеціальності.
Текст приймається як від одного автора, так і від групи авторів із кількох осіб.
Мова есе: українська або англійська.
Основні завдання конкурсу:
Рекомендований обсяг есе – максимум 1000 слів.
Винагорода: автори кращих робіт отримають дипломи та грошові премії: 5000 грн за перше місце, за друге і третє – 3000 грн та 2000 грн відповідно. Кращі роботи можуть бути опубліковані в інформаційних джерелах із зазначенням авторства.
Для участі у конкурсі треба заповнити реєстраційну форму та завантажити есе за посиланням.
Дедлайн
Есе приймаються по 19 квітня 2020 р.
Результати
Інформація про результати відбору буде повідомлена на особисту електронну пошту авторів 11 травня 2020 р.
Nota bene!
На конкурс не приймаються роботи, які не відповідають тематиці конкурсу, подані після встановленого строку, містять неоригінальний текст тощо. Кожна робота буде перевірятись конкурсним журі на виявлення плагіату.
Конкурсні есе будуть оцінені членами правління Української Асоціації Викладачів та Дослідників Європейської Інтеграції (APREI, aprei.com.ua) та координаторами проєктів програми Еразмус+ напряму ім. Жана Монне.
25 березня 2020 року стартував конкурс спільних українсько-чеських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки. Конкурс оголосили Міністерство освіти і науки України та Міністерство освіти, молоді та спорту Чеської Республіки.
Пріоритетні напрями:
Конкурс відкритий для будь-яких науково-дослідних груп закладів вищої освіти і наукових установ України та науково-дослідних груп університетів Чеської Республіки.
Етапи відбору:
Критерії відбору:
Фінансування
Дедлайн: 25 травня 2020 року.
Nota bene!
Керівники та основні учасники проєктів можуть подавати кілька заявок. Однак керівники не зможуть отримати фінансування більш ніж за одним проєктом.
Чекаємо на ідеї ваших проєктів. Хай щастить!
Конкурс оголосили Міністерство освіти і науки України та Державне агентство з розвитку освіти Латвійської Республіки.
Пріоритетні напрями:
▪️ Енергетика та енергоефективність
▪️ Екологія та раціональне природокористування, включаючи морські дослідження, зокрема дослідження забруднення акваторій морів хімічними речовинами та мікропластиком
▪️ Нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань, дослідження в галузі біотехнології, біоінженерії та генетики
▪️ Нові матеріали
▪️ Суспільні та гуманітарні науки
Для участі в конкурсі потрібно подати:
Конкурс відкритий для будь-яких науково-дослідних груп закладів вищої освіти, наукових установ обох країн.
Дедлайн: заявки можна подавати до 18 травня 2020 року.
Свою ідею та її план-проспект просимо надсилати за електронною скринькою відділу МЗ: inter_office@gmail.com
Програма Європейського Союзу, що відкриває можливості для творчого та професійного обміну.
House of Europe — програма, що фінансується Європейським Союзом, створена з метою підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС. Програма фокусується на культурі та креативному секторі, освіті, медицині, соціальному підприємництві, медіа та роботі з молоддю.
Розповідаючи про інтенції програми в одному з інтерв’ю, керівник House of Europe Крістіан Дімер говорить таке: «Передусім House of Europe дає людям можливість втілити в життя власні ідеї. Ми віримо, що діалог між людьми — це найкращий інструмент у боротьбі проти дезінформації та пропаганди».
House of Europe фінансує стажування, навчальні подорожі, нетворкінг, резиденції та інші форми професійного обміну. Програма:
Разом із Міністерством освіти і науки України Британська Рада реалізує трьохрічну програму всеукраїнської академічної мобільності «САМ Україна». Ця програма є одним із компонентів програми ЄС «Дім Європи» та реалізовується впродовж 2020-2022 рр.
«САМ Україна» сприяє міжрегіональній академічній співпраці між ЗВО та культурному діалогу між молоддю через короткотермінову академічну мобільність в межах України.
Умови участі:
Фінансування: транспортні витрати, розселення та витрати на харчування студентів, адміністративний внесок університетам за адміністрування цього проєкту мобільності.
Дедлайн подачі заявки: 17 квітня 2020 року, 15.00 за київським часом.
NOTA BENE
Англійська мова буде робочою мовою для всіх процесів та документів у цій програмі.
Подробиці, які вас можуть зацікавити – тут.
Університет Огієнка вже долучається до програми «САМ Україна» від House of Europe з метою розвитку внутрішньої АМ. Вже зараз науково-педагогічні працівники нашого ЗВО працюють над ідеями проєкту. Карантинні умови — не перешкода для цього.
Подолати COVID-19 — наша спільна мета задля відкритого майбутнього. Сьогодні творимо його разом.
POLONISTA
PROGRAM STYPENDIALNY DLA STUDENTÓW I NAUKOWCÓW
STYPENDIA NA CZĘŚCIOWE LUB PEŁNE STUDIA POLONISTYCZNE W POLSCE
STYPENDIA NA REALIZACJĘ PROJEKTÓW BADAWACZYCH W POLSCE
ПОЛОНІСТ
СТИПЕНДІЙНА ПРОГРАМА ДЛЯ СТУДЕНТІВ І НАУКОВЦІВ
Хто може взяти участь у програмі?
Студенти полоністики, полонознавчих напрямів або польських програм, реалізованих також у межах славістичного напряму навчання (у галузі польської мови, культури та знань про Польщу).
Науковці, предметом досліджень яких є польська мова, література, культура або історія.
Що програма пропонує стипендіатам?
ДЛЯ СТУДЕНТІВ:
– навчання на полоністиці в обраному навчальному закладі у Польщі – часткове (1 або 2 семестри) або повне;
– удосконалення рівня володіння польською мовою;
– реалізація проєктів: наукових і дослідницьких;
– розвиток полоністичних зацікавлень: літературознавчих, мовознавчих, культурознавчих, компаративних;
– користування бібліотечними фондами університетів та архівів;
– збір матеріалів для наукової чи дипломної роботи;
– створення академічних контактів.
ДЛЯ НАУКОВЦІВ:
– реалізація дослідницьких проектів тривалістю від 3 до 12 місяців
– стажування (кандидати наук)
– проведення навчальних занять у закладі, що приймає
Подання заявок:
Сьогодні Університет Огієнка мав можливість «щирої, відвертої і детальної» бесіди про PTE з представницею English Assessment Centre Khmelnytskyi – Світланою Пілішек.
PTE або ж Pearson Tests of English – це один із міжнародних іспитів, спрямований на те, аби визначити/підтвердити рівень володіння іноземною мовою за такими критеріями, як-от ступінь розуміння носіїв мови, грамотність виразити свої думки в усній та письмовій формі. До серії таких International Exams належать також IELETS, CPE, TOEFL, BEC, CAE, FCE.
Найперше пані Світлана зустрілась із в. о. ректора нашого університету – Володимиром Дубінським. Результатом же ділової розмови є домовленість про підписання угоди щодо співпраці Університету імені Івана Огієнка із English Assessment Centre.
Упродовж лекції Світлана Пілішек презентувала інформацію про Pearson Tests: що це, для кого й навіщо. Тож ми знаємо, що це міжнародний тест, який надає сертифіковане підтвердження володіння сучасною англійською мовою на визначеному рівні в ситуаціях та сферах спілкування, близьких до реального життя. Сертифікат має безстрокову дію, а здавати іспит можуть діти від 7 років і дорослі будь-якого віку.
Лекторка розповіла про особливості тесту, його складові (письмо, говоріння, аудіювання, читання) та навіть продемонструвала екзаменаційний диктант. Пані Світлана інформувала слухачів, що тести PTE відповідають ЗЄР (Загальноєвропейським рекомендаціям за мовної освіти) і мають акредитацію британської державної організації Ofqual, яка регулює стандарти та якість іспитів і тестів у Англії та Північній Ірландії.
Дізнатися більше можна за посиланням.
Вперед до знань англійської мови! Щасти!
Привіт! Я студентка 3-го курсу факультету іноземної філології. І, як будь-який студент, знаю, яка система освіти в Україні й що завжди хочеться чогось кращого. Можу із впевненістю у 100% сказати, що кожен із нас мріяв коли-небудь навчатися за кордоном. І, здавалось би, то щось нереальне і таке далеке. Але ж ні. Flex, DAAD, Erasmus… Чули щось таке? Так ось, у кожного студента є можливість спробувати навчання за кордоном і власноруч перевірити чи варто так хотіти чогось чужого. Тому хочу поділитися своїм досвідом.
Завдяки програмі Erasmus+ у мене з’явилася нагода впродовж семестру навчатися у Польщі в Жешувському університеті. Тому пропоную вивчати польську систему освіти, порівнювати університети й зважувати всі за та проти разом.
Почнемо з хорошого! Окрім обов’язкових фахових дисциплін, інші предмети ти собі обираєш сам. Ну хіба не казково?) Вчиш лише те, що насправді подобається і не відвідуєш пари, які вже немає сил терпіти. Зрозуміло, що обрати предмети за своєю спеціальністю необхідно, але що стосується додаткових – повна свобода у діях. Хочеш економіку вивчати – чудово, хочеш спробувати графічний дизайн – твоя воля, подобається психологія – завжди будь ласка! До цього ж у Польщі навчання відбується таким чином, що переважна частина пар припадає на 3 робочих дні, що максимально сприяє тому, аби студент міг вільно працювати й не хвилюватися про невідпрацьовані заняття.
Але у всьому хорошому є інша сторона, темна, як то кажуть. Папери, довідки, заяви й інша документація – жах для будь-якої нормальної людини. Але координатори програми Erasmus+ завжди допомагають, тому з цим не складно впоратися.
Чи очікую я чогось від програми? Звісно. Це неймовірний шанс, за допомогою якого можна дізнатися щось нове і покращити умови свого навчання на Батьківщині. Новий підхід до навчання. Нові знайомства, адже без них ніяк. Й авжеж, подорожі Європою.
Сподіваюся, що все вдасться й найближчим часом будуть новини безпосередньо із Жешува.
Польське національне агентсво академічних обмінів (NAWA) оголошує набір заявок на стипендійну програму Стефана Банаха.
Ця програма створена задля підтримки соціально-економічного розвитку країн східного Партнерства, країн Центральної Азії та Західних Балкан шляхом підвищення рівня знань та освіти громадян. Сюди входить такі країни: Білорусь, Україна, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан, а також країни Західних Балкан: Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Косово, Північна Македонія та Сербія.
Галузі навчання: технічні та природничі науки.
Nota bene!
Участь у програмі зумовлюється рівнем володіння польською мовою. Якщо кандидат має базові знання мови, то проходитиме лише місячний адаптивний курс (зі стипендією). Якщо кандидат не має навіть базових знань мови, то проходитиме річний підготовчий курс із вивчення мови.
Кандидати будуть оцінені відповідно до порядку проведення конкурсу на підставі результатів співбесіди, яку здійснює спеціальна комісія, призначена директором NAWA.
Дедлайн подачі заявок – 16 березня 2020 року.