Оголошуємо конкурс на кращу ідею для студентів Університету Огієнка в межах українсько-польських обмінів молоддю. Тематика – «Подорож у часі: Україна та Польща».
Проєкт реалізується не вперше й дізнатись більше про такий діалог співпраці можна на сайті відділу міжнародних зв’язків за посиланнями:
Тож, коли ти маєш цікаві, творчі й оригінальні ідеї щодо реалізації проєкту – зараз же формулюй їх, обґрунтовуй та надсилай за гугл-формою.
Найкращі ідеї будуть відібрані для реалізації, а їх автори – запрошені долучитись до Українсько-польського проєкту обмінів молоддю.
Чекаємо на твою ідею. Щасти!
Шановне студентство К-ПНУ імені Івана Огієнка,
запрошуємо вас на зустріч з однією із наших Erasmus Alumni – Владою Лісовою. Тут ви зможете почути її історію участі в програмі академічної мобільності КА-1. Локацією Влади був Католицький університет у містечку Ружомберок (Словаччина).
Студентка розповість про власні хвилювання, труднощі та успіх участі в програмі ЄС Еразмус+ від заявки на конкурс до складання сесії в Ружомберку. Навчання, еразмусівські вечірки, подорожі, внутрішні еволюції і все те, що ви давно хотіли запитати – у нижній читальній залі 4 лютого о 16: 00.
Коли: 4 лютого
О котрій: 16:00
Де: нижня читальна зала
До зустрічі!
Міжнародний Вишеградський Фонд (Угорщина) відкриває стипендійні програми для бакалаврів, магістрів та випускників-магістрів для навчання за кордоном в університетах країн Вишеградської групи (V4) – Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина – та/або в будь-якому іншому акредитованому університеті/інституті Вишеградських країн, а також в Албанії, Вірменії, Азербайджані, Білорусії, Боснії та Герцеговині, Грузії, Косові *, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні.
* Студенти/науковці можуть подати заявку на навчання/дослідження в будь-який акредитований ВНЗ терміном до чотирьох семестрів.
* Стипендія складає 2500 євро на семестр для апліканта-науковця + 1500 євро на семестр для приймаючої установи.
Дізнатись більше про можливість навчання чи дослідження в одній із європейських країн – тут.
Стипендіатам, які вивчають Україну за межами Онтаріо, пропонується подати заявку на фінансування за програмою Петра Яцика на Українозавство (the Study of Ukraine) – Центр європейських, російських та євразійських досліджень (CERES), Університет Торонто (2020-2021 навчальний рік). Кандидати, які успішно пройдуть етапи конкурсу, проводитимуть дослідження та матимуть змогу працювати зі вченими під час перебування в CERES.
Учасники також матимуть можливість презентувати результати своїх досліджень і брати участь у тематичних наукових заходах. Зазвичай, такі події заплановані на період осінньої та зимової сесій університету, тобто у період з вересня по квітень.
Крім того, щороку програма Петра Яцика – у партнерстві з Дослідно-освітнім консорціумом із вивчення Голодомору (HREC) – підтримує одного науковця, дослідження якого стосується теми Голодомору. Успішні апліканти матимуть фідбек від взаємодії не лише з науковцями з громади університету Торонто, а й з тими, хто бере участь у проєктах HREC. Їм буде надано доступ до архівів Українсько-канадського дослідницько-документаційного центру, де розташований HRЕС (у десятьох хвилинах від CERES) – архіви, які містять неопубліковані записи очевидців Голодомору та велику колекцію мікрофільму «Голодомор» Центрального державного архіву популярних організацій (Київ) при бібліотеці університету Торонто. HREC є проєктом Канадського інституту українських студій Альбертського університету.
Які кандидати нам потрібні?
Ми запрошуємо аплікантів-науковців (на всіх етапах кар’єри), що працюють в галузі суспільних та гуманітарних наук, а також аспірантів і докторантів.
Ми раді кандидатам, які працюють із дослідженнями, тематика яких близька до теми – “Виклики незалежної України». Цей тематичний фокус охоплює питання державного та інституційного будівництва в Україні; закону та управління; проблем демократизації; освіти, культури та ідентичності нації та етнічних груп в Україні; історії та імперського минулого; зовнішньої політики та міжнародних відносин.
Ґрунтовне знання англійської мови є важливим для успішної участі в програмі.
Аплікантам, які успішно складуть конкурс, будуть надіслані запрошення, які необхідні для в’їзду до Канади й встановлені законами громадянства та імміграції Канади.
Фінансування:
Програмою «Петро Яцик» покриваються такі витрати:
Порядок подання заявки:
Заповнені заявки (форма доступна для завантаження з нашого веб-сайту) слід надсилати разом із:
Учасник може визначити члена кафедри CERES, який, на його погляд, міг би бути персональним керівником під час перебування на посаді в університеті Торонто (особисто контактувати із цим викладачем не має потреби). В іншому разі член факультету буде призначений відбірковою комісією.
Заявки потрібно надсилати в електронному форматі на адресу jacyk.program@utoronto.ca. Двоє рецензенів повинні надісилати свої листи безпосередньо на цю ж електронну адресу. Якщо надіслати рекомендаційний лист в електронному вигляді неможливо, ваш рецензент повинен надіслати паперову копію рекомендаційного листа в запечатаному та підписаному конверті на поштову скриньку (адреса вказана нижче).
Усі подані матеріали, разом із рекомендаційними листами, повинні бути англійською мовою. Рекомендаційні листи, які не складені англійською мовою, мають бути перекладені кваліфікованим перекладачем чи агентством та подані разом із оригінальним листом рецензента.
Поштова адреса:
Petro Jacyk Program for the Study of Ukraine
c/o Neha Singla
Centre for European, Russian and Eurasian Studies
Munk School of Global Affairs & Public Policy
University of Toronto
1 Devonshire Place Toronto, ON
M5S 3K7 Canada
Deadline: 15 лютого 2020 року.
Відкрито конкурс для науково-педагогічних працівників університету в межах програми Erasmus+KA 107 у Жешувському університеті(Республіка Польща).
Проєкт стартує під назвою «Erasmus+ mobility with the University of Rzeszow grant».
Deadline – 15 лютого 2020 року.
Відповідно до умов програми Ви можете бути кандидатом, якщо Ви:
Щоби завантажити та заповнити резюме натисніть – тут.
Реєстрація учасників конкурсу здійснюється з обов’язковим використанням корпоративної поштової скриньки kpnu.edu.ua.
Якщо у вас виникли додаткові запитання, звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (к. 305).
Реєстраційна форма доступна за посиланням.
Успіхів!
Влада Лісова – студентка IV курсу факультету іноземної філології. Сьогодні Влада – ще одна Erasmus Alumni для Університету Огієнка. Студентка навчалась у Католицькому університеті в місті Ружомберок, реалізуючи академічну мобільність в межах напряму КА-1.
Владо, спробуймо зі самого початку. Розкажи, звідки дізналась про можливість академічної мобільності, чому вирішила брати участь в конкурсі й, нерешті, які були думки, коли вже збирались валізи?
Коли нам в університеті розповідали про програми мобільності, це здавалося чимось нереальним, проте дуже крутим. Десь у середині 3 курсу я дізналася, що ми, студенти іноземної філології, маємо право навчатися за кордоном. На інформацію натрапила зовсім випадково – заглянула на офіційну сторінку нашого К-ПНУ. А тоді у міжнародному відділі у нас в університеті мені детально розповіли про всі умови участі. І все. Вирішила, що потрібно спробувати! Бо чомусь завжди мріяла навчатися за кордоном, але, разом із цим, завжди знала, що повернусь працювати та жити в Україну.
Після конкурсу, через годинку, мені зателефонувала Тетяна Володимирівна Сторчова і повідомила, що я матиму можливість поїхати на навчання. І звісно ж – «збирайте валізи».
Довгий час обдумувала той факт, що не бачитиму своїх близьких і рідних так довго – цілих 4 місяці. Але, дякуючи Богу, все складалось якнайкраще. Коли збирала валізи, в голові було одне: «Я готова і все зможу, головне зараз – вірити й робити усе, що потрібно». Я багато працювала і все це не тільки, аби вдосконалити себе, але я для того, щоби мої рідні, знаєте, навіть не те щоби пишалися, проте знали, яка я в них є.
Коли вже опинилась у Ружомберку і вперше зайшла в Католицький університет – які були враження?
Як тільки побачила свій університет у Ружомберку, була приємно здивована його компактністю та теплотою. Університет вміщує усе, що потрібно для студента: бездоганна бібліотека, смачна їдальня, місця для відпочинку та багато іншого.
Усе було ніби не зі мною, не могла уявити собі, що я дійсно є тут – у Католицькому університеті, в Словаччині (посміхається).
Оціни, будь ласка, рівень адаптації за 10-тибальною шкалою. Що було найважчим, що – найпростішим?
Таке собі «призвичаєння» тривало перші тижні, адже клімат трішки інший (гори все-таки), нові люди, нові співмешканці, нові викладачі та студенти, загалом – нова місцевість. Якщо оцінювати за 10-тибальною шкалою, то моя адаптація пройшла на усі «десять».
Не можу сказати, що щось конкретно було важким, а інше – легким. Було по-різному.
Звісно ж, було величезне бажання мати близьких поруч. А найлегше – це, мабуть, пристосування до нового оточення та місцевості. Роки навчання в університеті та поїздки за кордон не були марними.
Про навчання. Як відрізняється навчальна система в Католицькому від нашої, огієнківської?
Що ж до системи навчання у Словаччині та у нас….? Перш за все хочу зазначити, що я поїхала на навчання зі знаннями, які мені дала alma mater. І, відверто кажучи, результати – супер. А це означає, що наша система навчання зрощує якісні плоди.
Як і в Словаччині, так і в Україні, системи навчання схожі між собою: лекції, семінари, інші види робіт та екзамени. На перший погляд нічого особливого, але геть усе потребує вашого часу, терпіння. Єдине, що відрізняє нас від студентів європейських ЗВО, то це наполегливість та працьовитість.
Уяви себе в амплуа ректора університету, які зміни би реалізувала тут, в стінах альма-матер (можливо, розклад, дисципліни, процес викладання)?
Це насправді важка та клопітка праця, яка потребує багато сил і терпіння. Та все ж, якби я мала можливість щось змінити, то це, напевно, стосувалось би процесу викладання. Наприклад, лекція, а після неї, на цьому ж тижні, семінар – досить таки ефективна процедура, яка приносить якісні знання, пробуджує бажання вчитися.
А також, напевно, надала би студентам менше годин для теорії, а більше – для практики: як-от створення проєктів задля співпраці з іншими університетами, різноманітні акції чи поїздки.
А тепер навпаки, чого не вистачало в університеті в Ружомберку?
А чого ж мені не вистачало? (задумливо дивиться вгору). Знаю чого! Сталого графіку викладання предметів. Знаєте, були ситуації, коли час двох різних пар збігався – і тобі потрібно було обрати лише один предмет. Це, звісно ж, супер, що студенти мають право вільно обирати предмети, але, водночас, неможливо ходити на усі, які би хотілося вивчати.
Знаю, що ти багато часу проводила з еразмусівцями. Що закарбувалось у пам’яті найсильніше? Можливо, якийсь особливий вікенд чи казусна ситуація…
Так, дійсно, завдяки еразмусівцям, з якими я була там, це навчання ставало ще цікавішим і продуктивнішим. Відверто кажучи, багато залежить від людей у тому чи тому місці. Саме люди, я думаю, надають твоєму серцю теплоти та радості, коли згадуємо якийсь пережитий момент.
Ми разом багато подорожували: відвідали мальовничу Прагу, теплу Угорщину, романтичну Австрію та близьку нам Польщу. Подорожі й стали спогадами, які гріють серце. Кожна ситуація є важливою й незабутньою. Ми разом ділилися переживаннями, ідеями та моментами з нашого щоденного життя.
Чи відрізняються студенти в Ружомберку від студентів у Кам’янці-Подільському?
Ні, адже в Ружомберку багато й українських студентів. Я відчувала себе, ніби вдома. Частково, звичайно. Зрозуміло, що кожен із нас різний, але, як українці, так і словаки є щирими, відкритими та наполегливими людьми.
На твою думку, яким студентом потрібно бути, аби поїхати навчатись за програмою Ерамус+? Твоя порада студентам університету.
Найперше – студентом, який хоче досягнути чогось у житті. Кожен, хто прагне чогось здобути, повинен працювати, працювати і ще раз працювати. Знання – це наша сила. То кому, як не нам, брати вершини Європейських вузів?
По-друге, відкритим на спілкування і щирим. Головне правило життя в суспільстві, як на мене, – вміти говорити, але й вміти вислухати співбесідника. Це у житті дуже допомагає. Бути Людиною, думаю, – головне правило.
По-третє, бути готовим до всього, що може статися у твоєму житті. Поразки, падіння, все що важко – справді, як кажуть, робить нас сильнішими. А ще важливо залишатися таким, як ти є, і тоді усе вийде!
І фінальне, Владо: варто чи ні взагалі виходити зі зони комфорту задля подібного досвіду?
Упродовж життя ми зіштовхуємося з різними труднощами. Аби досягти успіху, потрібно виходити зі зони комфорту. І навчання в Католицькому – це якраз про вихід із зони комфорту.
Упродовж чотирьох місяців я була далеко від дому, сім’ї, друзів. Всюди нові люди та ситуації, які тобі потрібно вирішувати самій. Усе це складно… виходити зі зони власного задоволення та спокою. Проте, це допомагає, бо попереду доросле життя, в якому потрібно бути ще більше самостійним та відважним.
А головне, пам‘ятайте – ніколи нічого не потрібно боятися, бо, коли ти це зробиш, як не зараз, не в цей момент, не з цими людьми?
Цьогоріч наші студенти долучились до акції “Національні читання” – спільне читання польських класичних новел разом із президентом Республіки Польща Анджеєм Дуда та його пані дружиною. Читання відбулись 7 вересня.
Це дійство, під час якого було прочитані твори Марії Конопніцької, Елізи Ожешко, Болеслава Пруса, Владислава Станіслава Реймонта, Генрика Жевуського, Бруно Шульца, Генрика Сенкевича, Стефана Жеромського.
Разом із листом вдячності від пана Андежя Дуди ми отримали чудовий екземпляр “Польських новел”, які, власне, й були в програмі читань. Родзинка ж у тому, що раніше резиденція президента надіслала символічну теренову печатку, відбиток якої тепер, фінальним штрихом, стоятиме на одній зі сторінок книги.
Сам президент у листі пише таке: “Я дуже радий, що ці чудові твори, які ми разом прочитали, поєднали так багато поляків і принесли багато радості читачам різного віку. Завдяки цьому ми разом відкрили патріотичні та універсальні цінності «Польських новел».
Що ж, і нам було важливо й радісно долучитись до такої традиції. Хай вона триває!
СХІДНІ СТУДІЇ
І. Хто може бути кандидатом?
ІІ. Які умови для отримання стипендії?
а) Східна Європа
б) Центральна Європа
в) Балкани
г) Росія
д) Кавказ – Середня Азія.
а) Стипендія для закордонних стипендіатів, які мають диплом про отримання повної вищої освіти (1500 зл/міс, нетто),
б) Курс польської мови (2 семестри),
в) Курс регіональної мови (4 семестри),
г) Часткове відшкодування коштів за наукові поїздки (на 1 році навчання).
ІІІ. Договір про стипендію?
IV. Які вимоги?
V. Які документи потрібні?
VІ. Додатки
VІІ. Що про навчання?
Успіхів!