ЕРАЗМУС: РЕЗУЛЬТАТИ ВІДКРИТОГО ЗАСІДАННЯ КОНКУРСНОЇ КОМІСІЇ (28.11. 2019 о 15:45, 208 ауд.)
щодо участі у програмі Erasmus+KA107 – академічна мобільність (Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка у Кракові (Республіка Польща).
Члени конкурсної комісії:
Результати конкурсу:
Бажаємо успіху!
Меморандум про порозуміння між Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка та Інститутом наук про родину і соціальну працю Люблінського Католицького університету Іоанна Павла ІІ в Польщі укладено та погоджено сторонами 31 травня 2019 року (угода діє впродовж трьох років). Цей документ передбачає взаємне зацікавлення розвитком освітньо-навчальних та суспільних зв’язків, рівнем міжкультурного та міжнародного навчання.
У межах меморандуму реалізується співпраця між університетами за такими пунктами:
Nota bene!
Науково-педагогічні працівники нашого університету можуть брати участь в академічній мобільності – проходити стажування, презентувати власні напрацювання на семінарах і конференціях, створювати й розвивати спільні проєкти.
Будьте прогресивними!
Конгрес «Наука і навчання в епоху цифрових технологій» проводився 15-16 листопада 2019 р. у м. Києві. В події взяли участь завідувач кафедри німецької мови Т. Калинюк, старший викладач кафедри німецької мови Г. Братиця та викладач кафедри німецької мови М. Микуляк.
У межах конгресу експерти з різних країн поділилися своїми думками та досвідом щодо використання на уроці цифрових технологій як навчального матеріалу, форм та змісту навчання.
За підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччини та Goethe-Institut в Україні вже декілька років поспіль успішно реалізуються різні проєкти, зокрема:
На конгресі започатковано дискусію довкола глибоких трансформаційних процесів у галузі освіти, спричинених дигіталізацією, та окреслено можливості, які відкривають перед нами цифрові технології.
ЕРАЗМУС: РЕЗУЛЬТАТИ ВІДКРИТОГО ЗАСІДАННЯ КОНКУРСНОЇ КОМІСІЇ (13.11. 2019 о 15:30, 208 ауд.)
щодо участі у програмі Erasmus+KA107 – навчання у Жешувському університеті (24 лютого 2020 року – 5 липня 2020 року)
Члени конкурсної комісії:
Результати конкурсу:
Бажаємо успіху!
Угода між Університетом Огієнка та Університетом економіки та бізнесу в Познані була укладена та погоджена сторонами 8 листопада 2019 року. В межах цієї угоди реалізується співпраця між університетами за такими пунктами:
Зараз в межах угоди програму реалізує доктор економічних наук, професорка Наталія Мазур – читає лекції та проводить семінарські заняття для студентів-магістрів першого року навчання в Інституті менеджменту Познанського економічного університету.
Науково-педагогічні працівники нашого університету можуть брати участь в академічній мобільності – проходити стажування, презентувати власні напрацювання на семінарах і конференціях, створювати й розвивати спільні проєкти.
Долучайтесь!
Міжнародний тиждень Еразмус+ в Україні тривав з 4 по 8 листопада. Участь у Міжнародному тижні – це щоденні інформаційні конференції, сесії, спілкування та можливість зустрітись зі потенційними національними та міжнародними партнерами задля майбутньої співпраці. Місце проведення: м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Представниками від Університету Огієнка були Тетяна Сторчова (керівниця відділу міжнародних зав’язків), Ольга Паламар (провідний методист відділу міжнародних зав’язків), Алла Хоптяр (деканеса факультету іноземної філології).
Спікерами події стали команда проєкту Еразмус+ в Україні (Світлана Шитікова, Іванна Атаманчук, Катерина Жданова та ін.), представники закладів освіти зі різних країн світу (Австрія, Німеччина, Франція, Литва, Словаччина, Палестина, США, Швеція, Польща, Туніс, Фінляндія). Національну складову презентували працівники МОН України та науково-педагогічні працівники ЗВО (Любов Щітка, Володимир Бугров, Олег Шаров, Олена Козієвська, Катерина Супрун та ін.).
В програмі першого презентаційного дня Еразмус-тижня – багато інформаційних лекцій щодо пріоритетів міжнародної співпраці, пошуку партнерів та спільних інтернаціональних проєктів. Українські університети ділились власним досвідом щодо їх реалізації академічної мобільності та щодо створення і активації проєктів у співпраці зі іноземними ЗВО. Зокрема, одним із лейтмотивів сесії стало «студентоцентроване навчання та розподіл відповідальності за його реалізацію» (Олег Шаров).
Другий день Еразмус-тижня присвячений, в основному, академічній мобільності. КА1 – це, безумовно, перший крок до реалізації міжнародної діяльності:
– як знайти європейського ЗВО-партнера?
– як підготувати номінованого здобувача вищої освіти до програми?
– як створити правильні умови для студента, які би допомагали йому поєднувати навчання в українському ЗВО та європейському?
Про формування культури мобільності та практики цікавих проєктів багато розповідали посли від іноземних ЗВО: Ян Крмела (Словаччина), Мехді Шаргуі (Франція), Скотт Юнг (Німеччина), Аудра Даргіте (Литва), Катаржина Зочовська (Польща). Фінальна сесія другого дня – це групові обговорення про впровадження та адміністрування міжнародної кредитної мобільності в наших, українських, закладах вищої освіти. Учасники вирішували питання щодо культури Еразмус, філософії оцінювання, розвитку мистецтва й науки, які можливі завдяки програмам Еразмус+.
Третій день ознаменований своєрідним поділом програми на дві полярні частини:
Програма цього дня про НЕО в Україні, про досвід українських ЗВО, їх працівників і студентів та про спільні магістерські програми Еразмус Мундус.
Четвертого дня розглядалися питання з теми «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу: студентоцентроване навчання, викладання та оцінювання як частина системи забезпечення якості вищої освіти». На пленарній сесії відкрито питання забезпечення якості вищої освіти, освітніх програм та національних підходів до якості вищої освіти в контексті ESG.
П’ятий день – це день Жан Моне Еразмус+. Програма дня вмістила дві частини:
Інформація, яка була презентована фінального дня, розкривала ідею програми Жан Моне та всі деталі, які необхідні для її реалізації в українських ЗВО.
Еразмус+ – це неодмінно впровадження академічної мобільності – КА1, інтерактивна діяльність на міжнародному рівні – проєкти в межах програми КА2, глобальна реалізація наукового потенціалу здобувачів освіти й науково-педагогічних працівників у різних галузях – Жан Моне та Спорт.
Міжнародний тиждень Еразмус+ це:
*лат. Йди зі мною.
Відкрито конкурс на участь науково-педагогічних працівників кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва педагогічного факультету в рамках програми Erasmus+KA 107 в Академії образотворчих мистецтв імені Яна Матейка у Кракові (Республіка Польща).
Deadline – 20 листопада 2019 року.
Відповідно до умов програми кандидати повинні відповідати таким вимогам:
Для завантаження та заповнення резюме перейдіть за посиланням .
Реєстрація учасників конкурсу здійснюється за посиланням з обов’язковим використанням корпоративної поштової скриньки kpnu.edu.ua.
Якщо виникнуть запитання, звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (к. 305).
Реєстраційна форма доступна за посиланням.
Оголошено конкурс на отримання стипендії на навчання здобувачів вищої освіти університету в рамках програми Erasmus+KA 107 в Академії образотворчих мистецтв імені Яна Матейка у Кракові (Республіка Польща).
Deadline – 15 листопада 2019 року.
Конкурс відкрито для студентів педагогічного факультету 2-х, 3-х курсів (бакалаври) та 1-го курсу магістратури спеціальності 023 Образотворче мистецтво, Декоративно-прикладне мистецтво, Реставрація.
Відповідно до умов програми кандидати повинні відповідати таким вимогам:
Для завантаження та заповнення резюме перейдіть за посиланням.
Реєстрація учасників конкурсу здійснюється за посиланням з обов’язковим використанням корпоративної поштової скриньки kpnu.edu.ua.
Якщо виникнуть запитання, звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (к. 305).
Реєстраційна форма доступна за посиланням.
У Києві 25 жовтня відбувся воркшоп “Інтернаціоналізація ЗВО – німецька перспектива”. На заході були присутні представники закладів вищої освіти з усіх регіонів України. Автономія, фінансування та інтернаціоналізація німецьких та українських ЗВО – теми, які були під розсудливим прицілом учасників семінару. Дізнавалась більше про те, як підвищити рівень інтернаціоналізації українських ЗВО, Людмила Коновальчук, провідний фахівець відділу міжнародних зв’язків.
В межах події модератори та учасники працювали над питаннями щодо основних засад, які формують науково-навчально-педагогічну діяльність закладів вищої освіти в Німеччині:
– автономія німецьких університетів;
– глобальні бюджети (саме державні);
– університети самостійно формують освітні програми;
– здебільшого ЗВО фінансуються федеративними землями;
– що більше освітній заклад працює над науковою роботою, то більше отримує коштів на подальший розвиток.
Ірина Шалагінова, голова міжнародного відділу в Universität Koblenz-Landau, подала тези, на яких базується інтернаціоналізація у ЗВО в Німеччині:
Учасники мали нагоду поспілкуватись про те, наскільки українські університети можуть перейняти імпульси німецької системи вищої освіти. Зокрема, на воркшопі підведено підсумки з питання поліпшення міжнародної діяльності в університетах України. Найбільше увага була закцентована на таких:
– діджиталізація;
– активніша комунікація між підрозділами ЗВО;
– популяризація продуктивного міжнародного досвіду;
– внутрішня мобільність між закладами вищої освіти України;
– зменшення аудиторного навантаження для працівників відділів міжнародних зв’язків.
Відділ міжнародних зв’язків – це перспектива глобального розвитку для кожного ЗВО. Підрозділ активно працює на впровадженням не лише «зовнішньої», але й «внутрішньої» та короткострокової мобільності, аби надати студентам можливість вийти зі зони комфорту та подолати страхи, які вони мають.
Відділ міжнародних зв’язків Університету імені Івана Огієнка має на меті реалізувати стратегію інтернаціоналізації на кожному факультеті відповідно до їх профільної діяльності та координувати міжнародну співпрацю у різних структурних підрозділах. Ефективна комунікація між підрозділами у міжнародному контексті дає можливість корелювати зі ЗВО-партнерами на високому рівні.
В межах інтернаціоналізації Відділ презентує інформацію про учасників академічної мобільності (наукове стажування, підвищення кваліфікації, викладання, наукове дослідження, участь у спільних проєктах) та про нові можливості міжнародної співпраці. Така діяльність робить інформацію доступною для здобувачів вищої освіти, відкриває перед ними нові можливості розвитку й навчання, а також сприяє інтеграції іноземних студентів в українське суспільство.
Підвищення кваліфікації в Католицькому університеті в м. Ружомберок (Словацька Республіка) – Іван Боровець, кандидат історичних наук, доцент, кафедра всесвітньої історії К-ПНУ імені Івана Огієнка.
Стажування зреалізувалося в межах програми National Scholarship Programme of the Slovak Republic. Це Національна стипендіальна програма, спрямована на підтримку академічної мобільності студентів, аспірантів, викладачів та наукових працівників: https://www.scholarships.sk/en/.
Іван Боровець, перебуваючи на стажуванні, працював над удосконаленням своїх професійних компетенцій з 1 по 30 вересня 2019 року. Кандидат історичних наук поставив собі за мету ретельно ознайомитися з навчальним процесом у ЗВО Словацької Республіки, відвідати лекції та заняття, опрацювати наукову та навчально-методичну літературу, а також зіставити методичну й практичну складову діяльності словацького викладача зі складовою наших, українських викладачів.
За період перебування в Католицькому університеті Іван Боровець перейняв досвід роботи кафедри історії філософського факультету, ознайомився з їх системним підходом до організації навчально-методичної діяльності, відвідав лекції, брав участь у дискусіях і конференціях:
Цікавими й пізнавальними були зустрічі Івана Боровця з колегами з різних навчальних закладів, під час яких жваво обговорювалися актуальні проблеми як історичного минулого, так і сьогодення.
«Пропри щільну програму постійно працював у фондах університетської бібліотеки Католицького університету та Словацької національної бібліотеки в м. Мартін, – говорить Іван Боровець. – Тож напрацювання систематизуються в наукову статтю та невдовзі подаватимуться до друку».