24. 09. 1933, с. Буковське Львів, нині Підкарп. воєводства, Польща) – польський історик-медієвіст. Доктор габілітований (1974), проф. (1981). Навчався у Вищій педагогічній школі (1951–54) та Яґеллонському університеті (1955–56) у Кракові. Працював у Краківському педагогічному університеті: 1970–2003 – дир. Ін-ту історії, водночас 1993–99 – ректор. Досліджує історію міст Пд. Польщі 13–16 ст., освіти й шкільництва напередодні поділів Польщі, польс.-укр. взаємини. Засн. і ред. істор. серії «Dzieje Narodu i Państwa Polskiego», співзасн. «Encyklopedii Krakowa» (2000). Почесний професор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2001). Член редакційної колегії збірника наукових праць «Освіта, наука і культура на Поділлі», який опубліковано у 21 томах.

Дата присвоєння Вченою Радою звання Honoris Causa: 24.01.2007

Народився 20 лютого 1936, село Курів, Бардіївського округу Чехословацька республіка, Пряшівщина.

Словацький фольклорист та українознавець, мистецтвознавець,

літературознавець, бібліограф українського (лемківського) походження. Кандидат філологічних наук (з 1967 р.), доктор філологічних наук (1992 р.).

У Пряшеві заснував Асоціацію україністів Словаччини та Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Словаччині. Збирає і досліджує фольклор українського населення Східної Словаччини. Почесний професор Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка.

Генрік Шалінський (народився 9 грудня 1938 року) – доктор, польський історик, професор Краківського педагогічного університету. Він спеціалізується на історії Польщі 19 століття.

Закінчив Національний вищий коледж підготовки вчителів у Кракові (нині Педагогічний університет Кракова). У 1991 році захистив докторську дисертацію 25 вересня 2009 року здобув звання професора. Почесний професор Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка.

Дата присвоєння звання: 12.02.2012

Народився 5 червня 1925 року в селі Русів, Снятинського повіту, Станіславського воєводства, Польської Республіки. Український політичний і громадський діяч в еміграції, останній Президент УНР в екзилі (1989–1992), п’ятий Голова Організації українських націоналістів (1979–2012), визначний публіцист, співорганізатор та один з президентів СКВУ.

Навчався в Русівській публічній загальній та Снятинській середній школах. З 1941 року — в лавах юнацтва Організації українських націоналістів. У 1943 році закінчив Снятинську державну торговельну школу. У 1944 році емігрував через Австрію до Німеччини.

Етнограф, дослідник української діаспори, меценат. Народився Євген Михайлович 27 червня 1923 року в селі Хмелівка на Івано Франківщині в сільській родині. Добре навчався в школі, брав активну участь у подорожах. На початку Другої світової війни 1941 року Євгена Михайловича вивезли на примусові роботи до Німеччини. У 1949 р. переїхав до США, працював на виробничих підприємствах, займався педагогічною діяльністю, самоосвітою, багато подорожував. За своє емігрантське життя назбирав велику бібліотеку, а тепер посилка за посилкою пересилає в Україну колекціоновані книги. Є. М. Паранюк зробив значний внесок у комплектування фонду наукової бібліотеки Університету Огієнка, надіславши низку посилок із зарубіжними виданнями англійською, французькою, німецькою та іспанською мовами.

Дата присвоєння звання: 13.05.2014

Доктор економічних наук, професор, керівник науково-дослідного центру «Прогрес» Комратського державного університету.

Дата присвоєння звання: 17.06.2014

Професор надзвичайний, доктор габілітований гуманітарних наук, доцент, завідувач кафедри соціальної ресоціалізаційної педагогіки факультету педагогіки Жешівського університету. Нагороджений медаллю Комісії національної освіти за видатний внесок в освіту і виховання (2009). Автор понад ста наукових публікацій, як вітчизняних, так і зарубіжних.

НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ:

• вплив соціальних і культурних умов на систему цінностей і соціальну ідентичність;
• соціальна профілактика;
• теорія виховання;
• освіта в період сучасних змін;
• теорія та практика соціальної роботи.

Дата присвоєння звання: 05.02.2015

Народився в місті Інґлвуд (англ. Englewood), штат Нью-Джерсі, в родині вихідців із Закарпаття — угорця та карпатської русинки. Представник третього покоління іммігрантів. Закінчив Ратґерський університет (1966) та аспірантуру Принстонського університету (1972). Американський та канадський історик угорсько–українського походження. Дослідник історії України та Підкарпатської Русі, етнічних груп сучасної Канади. Професор (1980), дійсний член Академії наук Королівського товариства Канади (1996). Автор фундаментальної праці «Україна: історія її земель та народів». Від 1980 — професор історії та політології Торонтського університету (Канада), де водночас очолив кафедру українських студій.

Пол-Роберт Маґочі був організатором кількох наукових конференцій, зокрема Міжнародної наукової конференції, присвяченої митрополитові Андреєві Шептицькому. 

Дата присвоєння звання: грудень 2017 року

Доктор педагогічних наук, ад’юнкт кафедри соціальної педагогіки Жешівського університету

Дата присвоєння звання: грудень 2017 року

Доктор гуманітарних наук в галузі опікунської та соціальної педагогіки, старший викладач, ад’юнкт кафедри соціальної педагогіки Жешівського університету