Тетяна Мойсеєва – здобувачка вищої освіти факультету іноземної філології спеціальності 035 Філологія (035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська) упродовж першого семестру 2024-2025 н.р. навчається в одному з найпрестижніших університетів світу – Римському університеті ла Сапієнца (Італійська Республіка) на факультеті English and Anglo-American Studies у межах Програми ЄС Еразмус+. Тетяна поділилася своїми враженнями від академічної мобільності:
«Уже два місяці я навчаюся в Римському університеті Сапієнца за програмою академічної мобільності Erasmus+. Цікаво, що це вже моя друга академічна мобільність і вона значно відрізняється від попередньої, як підходами до навчання, так і адаптацією до нового середовища.
Римський університет Сапієнца справді вражає своїми масштабами. Це найбільший університет у Європі за кількістю студентів – понад 120 000. Його часто порівнюють із повноцінним містом, яке складається тільки зі студентів. Величезний кампус розташований у центрі Рима, а численні факультети розташовані не лише в місті, але й у сусідніх населених пунктах.
Керувати таким масштабним університетом – справжній виклик. Через це на початку виникали певні організаційні труднощі: наприклад, була ситуація, коли було складно знайти викладача на курс американської літератури, тому цей предмет перенесли на другий семестр – така іронія великих структур!
Я навчаюся на магістерському курсі, мої заняття проходять у змішаних групах – разом із місцевими студентами й іншими учасниками програми. Навчатися на одному рівні з магістрами та ще й у такому престижному університеті Європи вимагає великих зусиль.
Система освіти тут суттєво відрізняється від тієї, до якої я звикла. Наприклад, на деяких курсах відвідування пар необов’язкове, а основна частина освітнього процесу – лекції. Твоє завдання під час занять – слухати, занотовувати, а далі самостійно аналізувати й опрацьовувати матеріал. Усе залежить від твоєї відповідальності та чесності перед собою.
Ще однією несподіванкою для мене стала тривалість лекцій: пара триває 2 години. Це справжнє випробування, якщо звик до наших занять по годині і двадцять хвилин! Але такий ритм допомагає розвивати стійкість і вміння зосереджуватись.
Адаптація в новій країні завжди є викликом, але в цьому і полягає її цінність. Рим – місто контрастів, де історія переплітається з сучасністю, і це допомогло мені швидко знайти гармонію в новому середовищі. Хоча на початку було складно зорієнтуватися в системі транспорту і побутових деталях, та з часом це стало цікавим квестом.
Позитивною стороною стало те, що я ще до приїзду почала вивчати італійську, адже в державних установах рідко зрозуміють англійську. Так, це було складно, але водночас дуже корисно.
Одним із найцікавіших аспектів цієї програми стали знайомства з людьми, яких я, можливо, ніколи б не зустріла за інших обставин. Наприклад, тепер я знаю, як святкують карнавал у Бразилії та Різдво в Австралії, як виглядає типовий сніданок у Китаї. Серед моїх друзів тепер є люди з Індії, Канади, Мексики, Америки, Нової Зеландії та практично з усієї Європи. Також ми вже обговорили, хто найшвидше адаптувався до «італійських правил дорожнього руху» (підказка 1: їх практично не існує; підказка 2: не я). Ці знайомства не просто додали барв до мого досвіду – вони створили маленький світ всередині великої Італії, цей світ мені страшенно подобається.
На відміну від моєї першої академічної мобільності, яка проходила в Польщі, адаптація в Римі виявилася більш емоційною, адже культура Італії кардинально інша. Навчання тут також має свої особливості – більше уваги приділяється самостійному опрацюванню матеріалу, що вимагає значної дисципліни й організованості.
Також досвід попередньої мобільності в Польщі допоміг мені не загубитися в цьому великому світі: я швидко знайшла спільну мову з іншими студентами і навчилася легко адаптуватися. Ці два місяці показали мені, як важливо бути відкритою до нового, і зміцнили мою впевненість у власних силах. Це лише початок, але я вже відчуваю, що цей досвід змінює мене на краще».
Навчаємось і перемагаємо!