Упродовж 23-27 травня 2022 р., у межах програми Erasmus+, я мала можливість викладати курс лекцій з інтерпретації тексту в університеті польського міста Жешув (Uniwersytet Rzeszowski, Kolegium Nauk Humanistycznych, Instytut Neofilologii). Окрім прекрасних вражень від самого міста та центру його академічного життя, цей досвід був надзвичайно цінним з огляду на незвичну професійну практику, студентську аудиторію, загалом сприйняття українського викладача в університеті високого європейського рівня. Роздуми після завершення візиту можна викласти кількома кластерами.
По-перше, Erasmus – це серйозно й вартісно, а те, що наш університет бере участь у такому освітньому проєкті, – вагомий доказ того, що ми є повноправними членами європейської академічної спільноти. Рівень знань магістрантів першого року навчання, у яких я викладала, такий самий, як у магістрантів факультету іноземної філології К-ПНУ (це при тому, що поляки спеціалізуються на перекладі з двох мов – англійської та німецької). Аналогічно, студентів більше приваблює інтерактивна лекція, дискусія з викладачем, можливість висловити власну думку.
По-друге, англійська мова в університеті та й загалом у побуті більш поширена й на вищому рівні, ніж в Україні. Викладачі різних кафедр (зокрема, координатор мого перебування Agnieszka Buk є професором Katedry Lingwistyki Stosowanej) більшою чи меншою мірою спілкуються англійською.
По-третє, маємо спільні проблеми: поляки, як і ми, переймаються як вступною кампанією (кількістю абітурієнтів), так і працевлаштуванням своїх випускників. Тому окремі кафедри та університет загалом проводять численні промокампанії й системну профорієнтаційну роботу, змінюють бакалаврські й магістерські програми відповідно до запитів ринку праці (наприклад, до освітньої програми з германської філології був доданий компонент, що дозволяє викладання в школі).
Я мала нагоду відвідати день відкритих дверей (Dni Otwarte Uniwersytetu Rzeszowskiego), у програмі якого відбувся ярмарок працевлаштування (Uniwersyteckie Targi Pracy). Це був цікавий і корисний захід, майданчик для безпосереднього спілкування працедавців і випускників, проведення якого в університеті вже має певну історію.
І наостанок – Україна. Вона тут усюди: пункти допомоги, заклади поселення й харчування для біженців, оголошення про працевлаштування й безкоштовну реабілітацію, можливості відкриття банківських рахунків, оформлення документів, юридична консультація та інші численні послуги, повідомленнями про які рясніє гостинний Жешув, увесь у жовто-блакитних кольорах. Без лозунгів, але щиро і дієво.
Алла Марчишина,
завідувач кафедри англійської мови, доктор філологічних наук, доцент