Софія Донець, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету іноземної філології за спеціальністю 035 «Філологія», спеціалізацією 035.041 «Германські мови та літератури (переклад включно)», перша мова – англійська, упродовж 2025–2026 навчального року проходила семестрове навчання в Sapienza University of Rome за програмою міжнародної академічної мобільності Erasmus+ KA171. Після завершення мобільності Софія поділилася своїм досвідом навчання, адаптації до нового середовища, міжнародного студентського життя й участі в програмі.
- Як ви дізналися про можливість участі в Програмі ЄС Erasmus+ KA171 та що мотивувало вас подати заявку на мобільність до Sapienza University of Rome?
Про можливість участі в Програмі ЄС Erasmus+ KA171 я дізналася ще під час вступу до університету. Обираючи К-ПНУ, я ознайомилася з можливостями міжнародної співпраці й академічної мобільності, які пропонує університет. До того ж щороку в університеті проводиться Erasmus Week, де я також багато дізналася про програми мобільності та можливості навчання за кордоном.
Найбільшою мотивацією для мене стало бажання спробувати щось абсолютно нове для себе. Мені хотілося вийти за межі звичного середовища, пожити в іншій країні, познайомитися з новою культурою та водночас отримати цінні знання й досвід навчання за кордоном. Я зрозуміла, що така можливість – це саме той досвід, який хочеться отримати під час студентських років, тому вирішила спробувати свої сили.
- Якими були ваші перші враження від Sapienza University of Rome та Рима? Як проходила адаптація до нового середовища?
Перші враження від Рима були неймовірними, я була буквально зачарована красою міста, його архітектурою й атмосферою. Не вірилося, що ти щодня проходиш повз місця, які раніше бачив лише на фотографіях.
Мене також дуже вразила масштабність Sapienza University of Rome. Я знала, що це один із найбільших університетів Європи, але побачити його наживо – зовсім інше відчуття. Університетське містечко, кількість студентів, факультетів і просторів для навчання справді вражають.
Адаптація відбувалася поступово. На початку все було новим і викликало дуже багато емоцій: інша система навчання, нове місто, нові люди, інша мова. Дуже допомогли університетські та студентські організації. Ще до початку навчання була організована Welcome Week – упродовж тижня для студентів мобільності проводили різноманітні зустрічі та заходи. Це допомогло не лише краще зорієнтуватися в університеті й місті, а й познайомитися з іншими студентами та поступово відчути себе частиною нового середовища.
- Які дисципліни ви вивчали під час мобільності та як проходило навчання в Sapienza? Чим воно відрізнялося від навчання в К-ПНУ?
Під час мобільності я вивчала п’ять дисциплін: English Language, Anglo-American Literature, Moral Theories, Italian Language Course та Lettorato Inglese. Навчання відбувалось англійською мовою, окрім курсу італійської.
Однією з найбільших відмінностей між навчанням у К-ПНУ та Sapienza для мене був формат проведення занять і підсумкового оцінювання. Пари в Sapienza переважно були у форматі лекцій і тривали близько двох годин. Власне практичних занять не було – лише лекції та дуже багато самостійної роботи. Наприклад, з деяких дисциплін підсумковою частиною курсу була масштабна презентація, яку потрібно було готувати самостійно або в групі.
Також відрізнялася система підсумкового оцінювання: у моєму випадку всі дисципліни завершувалися окремим іспитом. Для порівняння: у К-ПНУ впродовж семестру ми, зазвичай, маємо значно більше дисциплін, але не всі вони завершуються іспитом.
- Що вам найбільше сподобалося в університеті та студентському житті?
В університеті мені особливо сподобався чіткий і незмінний розклад занять, можливість мати достатньо часу для самостійного опрацювання матеріалу, комфортні й сучасно обладнані авдиторії, а також легка комунікація з викладачами та вирішення організаційних питань.
Але найбільше вражень мені подарувало саме студентське життя. Завдяки волонтерським та студентським організаціям Erasmus+ у Sapienza воно було неймовірно насиченим. Для студентів регулярно організовувалися поїздки Італією та за кордон, майстерки, спортивні активності, екскурсії й тури містом.
Саме ці заходи допомогли мені найбільше зблизитися з іншими студентами мобільності. Ми разом подорожували, гуляли Римом, відвідували різноманітні заходи й просто проводили час разом. Завдяки цьому я перестала почуватися чужою в новому місті й середовищі та поступово відчула себе частиною великої міжнародної студентської спільноти.
- Чи вдалося вам познайомитися зі студентами з інших країн? Який міжнародний досвід або цікаві знайомства ви отримали?
Не знайти друзів з інших країн під час Erasmus було б, мабуть, складніше, ніж знайти! Усі опиняються в дуже схожій ситуації: нова країна, нове середовище, незнайомі люди, і кожному хочеться знайти своє коло спілкування. Тому студенти були дуже відкритими до знайомств.
Особливо добре пам’ятаю нашу першу зустріч зі студентами Erasmus та учасниками інших міжнародних програм з мого факультету. Для нас організували спільну зустріч і ланч, і саме тоді я вперше так довго спілкувалася англійською з абсолютно різними людьми. Пам’ятаю свої емоції – навколо мене були студенти з Німеччини, Франції, Південної Кореї, Японії, Туреччини, Польщі, Аргентини й багатьох інших країн. І хоча ми мали різний культурний досвід, дуже швидко знаходили спільні теми для розмов. Цей досвід навчив мене бути більш відкритою і не боятися першою починати розмову. Я зрозуміла, наскільки багато спільного може бути між молодими людьми, які виросли на різних континентах.
- Як проходило ваше життя поза навчанням? Які місця в Римі та Італії запам’яталися вам найбільше?
Поза навчанням я багато часу проводила з друзями в Римі: ми гуляли містом, відкривали нові місця, часто зустрічалися в кафе – вихід на каву з корнетто став нашою маленькою традицією. Саме такі звичайні моменти, а не лише туристичні пам’ятки, стали для мене важливою частиною Erasmus.
Одним із моїх улюблених місць стала Villa Borghese – великий історичний парк у центрі Рима, де можна гуляти, відпочивати та на деякий час сховатися від міського шуму. Цікаво, що саме під час мого перебування там відбувалися міжнародні кінні змагання, і це було окремим яскравим враженням. Також я дуже полюбила район Trastevere з його вузькими вуличками, затишними площами та особливою атмосферою: живою музикою і танцями кожного вечора. Звичайно, неможливо не згадати Колізей. Його масштаб справді заворожує. Я була готова сидіти біля нього годинами, просто розмовляючи з друзями та спостерігаючи за життям міста навколо.
Особливо запам’яталися й подорожі за межі Рима. Наприклад, поїздка до Неаполя – це неймовірні враження, унікальна атмосфера міста та, звичайно, дуже смачна їжа. А ще ми багато часу проводили біля моря. Однією з переваг життя в Римі для мене стало те, що до узбережжя можна дістатися приблизно за 40 хвилин. Звичайні поїздки до води, прогулянки берегом, час із друзями – усе це стало одними з найтепліших спогадів моєї мобільності. Саме такі моменти запам’ятовуються надовго і залишаються по-справжньому особливими.
- Які нові знання, навички та особистий досвід ви здобули завдяки участі в Програмі ЄС Erasmus+ KA171? Який момент мобільності запам’ятався найбільше?
Erasmus+ дав мені значно більше, ніж просто академічний досвід. Я стала більш самостійною, навчилася краще організовувати свій час, адаптуватися до нових обставин і не боятися виходити із зони комфорту. Значно покращилася моя впевненість у спілкуванні англійською, особливо в реальних повсякденних ситуаціях.
Я також навчилася швидше приймати рішення та самостійно вирішувати різні побутові й організаційні питання. П’ять місяців в іншій країні дали мені відчуття, що я справді можу впоратися з набагато більшою кількістю викликів, ніж думала раніше.
Найбільше мені запам’ятався момент, коли всі іспити вже залишилися позаду, і я зрозуміла, що успішно завершила навчання. Тоді я відчула величезну гордість за себе. Підготовка до іспитів під час мобільності була для мене серйозним викликом, тому в той момент я особливо гостро відчула: «Я змогла». Напевно, саме це відчуття, коли озираєшся назад і розумієш, скільки всього пройшла й подолала самостійно, я заберу із собою з Erasmus назавжди.
- Що б ви порадили студентам К-ПНУ, які планують взяти участь у Програмі Erasmus+, і чи хотіли б ви знову долучитися до міжнародної мобільності?
Я б порадила студентам бути відкритими до можливостей і не боятися пробувати себе в чомусь новому. Erasmus+ – це не лише можливість навчатися в іншій країні. Це своєрідна школа життя, яка вчить самостійності, відкритості, комунікації та вмінню адаптуватися до нового середовища.
І так, я б із задоволенням знову долучилася до міжнародної мобільності. Після Erasmus я повністю зрозуміла сенс фрази «Once Erasmus, forever Erasmus» – тепер для мене це не просто красивий вислів, а те, що я відчула на власному досвіді.
Відділ міжнародних зв’язків
