Category Archive Erasmus+

Університет Огієнка у КА2 (Еразмус+)

За результатами роботи Європейської комісії наш університет серед переможців програми Еразмус+ за напрямом КА2 РОЗВИТОК ПОТЕНЦІАЛУ ВИЩОЇ ОСВІТИ.
Вітання усій академічній та студентській спільноті Огієнкового університету!
15 партнерів з ЄС, України та Таджикістану впродовж 3 років впроваджуватимуть новітні технології та перейматимуть досвід провідних закладів вищої освіти Європи. 
Робота над проєктом «Digitalization of economic as an element of sustainable development of Ukraine and Tajikistan» принесе усім нам новий досвід та відкриє нові можливості для розвитку економічного факультету та університету загалом. Проєкт спрямований на діджиталізацію процесів вищої освіти та випуск фахівців з цифрової економіки.
Попереду багато надзвичайно цікавої та корисної роботи! 
Особливі вітання економічному факультету!
Більше про результати та проєкти –тут. 

(більше…)

Read More

Інформаційні вебінари від Еразмус-офіс

Сьогодні звичний для нас графік життя потроху змінює формат відповідно до масштабних подій, які стаються у світі. COVID-19 – зовсім не причина для стагнації, тому Еразмус-команда в Україні провела два вебінари на сторінці National Erasmus+ Office in Ukraine & HERE team у Facebook. У контексті цих онлайн-зустрічей слухачі отримали відповіді й підказки, щодо «освітніх» та «проєктних» питань.

Перший Facebook-вебінар під назвою «Еразмус+ в період пандемії COVID-19: виклики та шляхи їх вирішення» відбувся 31 березня. Спікер – Світлана Шитікова, координаторка Проєкту.

Пані Світлана інформувала про стан актуального етапу участі у проєктах: про можливість тимчасово призупинити АМ, продовжити її у межах дистанційного навчання, поставити проєкт на паузу й поки працювати над іншими його сторонами. Вона повідомила, що Європейська комісія, Виконавче агентство з питань освіти, візуальних засобів і культури, всі національні агентства постійно на зв’язку з проєктними командами та через інтернет-ресурси розповсюджують рекомендації щодо подолання викликів упровадження проєктів. Підсумовуючи, координаторка Світлана Шитікова каже, що головне зараз – берегти себе, залишатися вдома, комунікувати з близькими й колегами, ділитись досвідом, працювати разом.

Другий фейсбук-вебінар відбувся 7 квітня. Тема – «Проєкти з академічної мобільності Еразмус+: рекомендації на час карантину» (для команд діючих проєктів)». Спікер – Іванна Атаманчук, експертка з моніторингу. Пані Іванна розповідала про діяльність Еразмус+ в умовах карантину, про кооперацію з мобільності та про те, як вирішувати нестандартні ситуації.

Єврокомісія створила інформаційні довідники, які вмістили можливі типові ситуації, та підказки для ЗВО. Насамперед, закладам вищої освіти слід бути гнучкими, проактивними, швидко реагували на різні нестандартні моменти. Еразмус-офіс також підготував покрокові інструкції для учасників мобільності (здобувачів вищої освіти, НПП). Їх можна знайти на офіційному сайті Національного Офісу та на сторінці у Facebook.

Зокрема, під час вебінару пані Іванна зосередила увагу на нетипових ситуаціях участі у проєкті та розповіла про: дії учасника АМ, коли мобільність вже добігає кінця; переведення на онлайн-формат навчання; перенесення мобільності тощо. Експертка інформувала про гнучкі та якнайменш стресові варіанти вирішення цих питань.

Відео-трансляції можна знайти за посиланнями:

Спікери вебінарів Еразмус-офіс Світлана Шитікова та Іванна Атаманчук наголошують на важливості комунікації: з Еразмус-офісами, координаторами в європейських ЗВО. Це була потрібна та корисна інформація. Тримаймо ритм та бережімо себе.

Олександра Стара: історія успіху

Олександра Стара – студентка факультету української філології та журналістики й, водночас, наша Erasmus Alumni. Нагадаємо, що її місцем навчання був Католицький Університет у місті Ружомберок (Республіка Словаччина). Там Саша навчалась, подорожувала та набувала нового досвіду цілих чотири місяці. «Еразмус+ – це не просто зміна середовища, це насправді зміни зсередини» – так коментує Олександра свою участь у програмі.

Активна, цілеспрямована, відповідальна та креативна – Саша наважилася взяти участь у програмі Еразмус+. Із інтерв’ю, де Олександра розповідає відділу МЗ про досвід участі, можна дізнатись багато цікавого про експресивну, проте оптимістичну підготовку, а також про нелегку, але терпеливу й наполегливу працю задля успіху.

Для Олександри це була гра з перепонами:

  • написати мотиваційний лист і скласти CV;
  • пройти конкурсний етап із комісією на чолі з ректором Університету Сергієм Копиловим;
  • підготувати необхідні документи (їх перелік можна знайти на сайті відділу МЗ у рубриці «Довідник учасника» – ось тут;
  • владнати технічні пункти з біометричним паспортом, туристичним страхуванням, фотокартками та навіть довідкою про несудимість (авжеж, усе дуже серйозно). А ще – придбати нарешті квитки!

Звичайно, все було новим: місця, ЗВО, дисципліни, викладачі й, врешті, оточення. Потрібно було звикнути до гуртожитку, нових товаришів, адаптуватись не лише до англійської, але й до словацької мови, підібрати вдалий розклад – а тоді вчитись, подорожувати і ще раз вчитись. Адже, за словами першого ректора університету Івана Огієнка, – «Вчитись треба все життя».

Сьогодні Олександра працює за своєю професією на телеканалі «ТРК Україна» у м. Київ. Ледь не щодня вона ділиться світлинами робочого процесу в соціальних мережах – на них дівчина усміхнена та щаслива.

Про те, як почала працювати на телеканалі, Саша розповідає таке: «Останні дні травня 2019 року. Я саме повертаюся зі Словаччини, де 4 місяці навчалася за програмою Еразмус+. У поїзді починаю усвідомлювати – один з найкращих періодів життя закінчився. Що далі?

«Привіт! Ти будеш в Києві завтра? Є вакансія!» – саме з цього повідомлення розпочався наступний, але не менш важливий етап мого життя.

Усе літо я стажувалася на одному з головних телеканалів України – ТРК «Україна», а осінь розпочала на посаді кореспондентки. Пошук інформації, зйомки, інтерв’ю – це стало для мене буденністю. Навіть після важкого робочого дня я розумію, що з вибором професії не помилилася. Журналістика – це більше ніж про новини, це про людей».

Зараз, в умовах карантину, Саша працює дистанційно (активно й творчо).  Наголошує: «Завдань не стало менше, а ось бажання працювати якісніше та краще збільшилось. У самоізоляції намагаюся частку «само» ставити скрізь. Це можливість більше пізнати себе, зрозуміти свої цілі й плани (а не ті, які щодня нав’язує суспільство), це час для себе. Гадаю, що кожному варто «заглянути» глибше, ніж зазвичай. Вірю, що все буде добре».

Що ж далі? Дівчина з посмішкою говорить, що ділитися заздалегідь планами – не в її стилі. Проте, мрій і цілей є багато: «На щастя, всі вони (мрії) мають властивість здійснюватися. Іноді – змінюються за кращим сценарієм, ніж мій власний».

Університет Огієнка щиро радіє за свою студентку. Успіх – це великій та маленькі кроки до своєї мети. Еразмус – це крок, який варто зробити, аби розпочати свою історію успіху.

Конкурс есе від APREI

Українська Асоціація Викладачів та Дослідників Європейської Інтеграції запрошує студентів взяти участь у конкурсі есе: “Як коронавірус вплине на європейську інтеграцію та солідарність: випробування кризою, шанси на оновлення”.

«Вже сьогодні ми всі усвідомлюємо, що світ вже ніколи не буде таким, як раніше, з огляду на масштабність наслідків спалаху коронавірусу. Водночас відомо, що пандемії, як і інші глобальні виклики часто слугували новим потужним імпульсом для розвитку людства. Чи можна спрогнозувати, які зміни в житті сучасної людини може спричинити COVID-19? Для наукового світу цей досвід може стати корисним, адже може тимчасово покращитися екологічна ситуація, можуть з’явитися нові підходи до забезпечення національної безпеки чи протидії інформаційній агресії, виникнути альтернативні форми навчання чи працевлаштування тощо» – пише редактор Євродайджест.

APREI запрошує студентів поміркувати про потенційні зміни, які можуть бути спричинені COVID-19 у медичній, екологічній, економічній, а можливо і у політичній та інших сферах.

Ваші роздуми про те «як коронавірус може вплинути на європейську інтеграцію, чи є випробування кризою однозначно негативними, чи є шанси на оновлення європейської солідарності та посилення європейських цінностей, які життєві уроки на майбутнє маємо засвоїти» потрібно вмістити у конкурсне есе.

Умови конкурсу:

Конкурс є відкритим для студентів ЗВО України освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»/«магістр» будь-якої спеціальності.

Текст приймається як від одного автора, так і від групи авторів із кількох осіб.

Мова есе: українська або англійська.

Основні завдання конкурсу:

  • Відповідність есе зазначеній тематиці та умовам конкурсу;
  • Повнота розкриття теми;
  • Наявність власної аргументованої точки зору;
  • Логічність викладу думок та переконливість;
  • Актуальність висловлених позицій та спрямованість на новизну;
  • Креативність та оригінальність стилю;
  • Грамотність тексту та охайність оформлення.

Рекомендований обсяг есе – максимум 1000 слів.

Винагорода: автори кращих робіт отримають дипломи та грошові премії: 5000 грн за перше місце, за друге і третє – 3000 грн та 2000 грн відповідно. Кращі роботи можуть бути опубліковані в інформаційних джерелах із зазначенням авторства.

Для участі у конкурсі треба заповнити реєстраційну форму та завантажити есе за посиланням.

Дедлайн

Есе приймаються по 19 квітня 2020 р.

Результати

Інформація про результати відбору буде повідомлена на особисту електронну пошту авторів 11 травня 2020 р.

Nota bene!

На конкурс не приймаються роботи, які не відповідають тематиці конкурсу, подані після встановленого строку, містять неоригінальний текст тощо. Кожна робота буде перевірятись конкурсним журі на виявлення плагіату.

Конкурсні есе будуть оцінені членами правління Української Асоціації Викладачів та Дослідників Європейської Інтеграції (APREI, aprei.com.ua) та координаторами проєктів програми Еразмус+ напряму ім. Жана Монне.

Учасниця Еразмус+ Дар’я Білюга про перші враження від програми

Привіт! Я студентка 3-го курсу факультету іноземної філології. І, як будь-який студент, знаю, яка система освіти в Україні й що завжди хочеться чогось кращого.  Можу із впевненістю у 100% сказати, що кожен із нас мріяв коли-небудь навчатися за кордоном. І, здавалось би, то щось нереальне і таке далеке. Але ж ні. Flex, DAAD, Erasmus… Чули щось таке? Так ось, у кожного студента є можливість спробувати навчання за кордоном і власноруч перевірити чи варто так хотіти чогось чужого. Тому хочу поділитися своїм досвідом.

Завдяки програмі Erasmus+ у мене з’явилася нагода впродовж семестру навчатися у Польщі в Жешувському університеті. Тому пропоную вивчати польську систему освіти, порівнювати університети й зважувати всі за та проти разом.

Почнемо з хорошого! Окрім обов’язкових фахових дисциплін, інші предмети ти собі обираєш сам. Ну хіба не казково?) Вчиш лише те, що насправді подобається і не відвідуєш пари, які вже немає сил терпіти. Зрозуміло, що обрати предмети за своєю спеціальністю необхідно, але що стосується додаткових – повна свобода у діях. Хочеш економіку вивчати – чудово, хочеш спробувати графічний дизайн – твоя воля, подобається психологія – завжди будь ласка! До цього ж у Польщі навчання відбується таким чином, що переважна частина пар припадає на 3 робочих дні, що максимально сприяє тому, аби студент міг вільно працювати й не хвилюватися про невідпрацьовані заняття.

Але у всьому хорошому є інша сторона, темна, як то кажуть. Папери, довідки, заяви й інша документація – жах для будь-якої нормальної людини. Але координатори програми Erasmus+ завжди допомагають, тому з цим не складно впоратися.

Чи очікую я чогось від програми? Звісно. Це неймовірний шанс, за допомогою якого можна дізнатися щось нове і покращити умови свого навчання на Батьківщині. Новий підхід до навчання. Нові знайомства, адже без них ніяк. Й авжеж, подорожі Європою.

Сподіваюся, що все вдасться й найближчим часом будуть новини безпосередньо із Жешува.

Майбутня Еразмус-учасниця Дар’я Білюга

Університет Огієнка вітає студентку іноземної філології Дар’ю Білюгу спеціальності 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно) за освітньою програмою Англійська мова і література із новим досягненням – участю у програмі академічної мобільності Еразмус+ за напрямом КА107: міжнародна академічна мобільність.

Володимир Дубінський, в.о. ректора, вручив Дар’ї сертифікат на навчання у Жешувському університеті (Республіка Польща) впродовж літнього семестру: 24.02 по 19.06 2020 року. Студентка навчатиметься за фахом Англійська філологія.

Наразі триває процес укладання договору про участь за програмою академічної мобільності здобувачки вищої освіти, вибору дисциплін, які вивчатиме Дар’я, та узгодження й підготовки всіх необхідних елементів участі за напрямом КА107 програми Еразмус+.

Дар’я Білюга стала переможницею відбіркового етапу на підставі рішення конкурсної комісії від 13. 11. 2019 року – 93, 8 балів.

Конкурсанти оцінювались за такими критеріями: рівень академічної успішності, рівень володіння англійською мовою, мотиваційний лист, академічний профіль.

Бажаємо успіху та нових звершень!

Зустріч із Erasmus Alumni: Влада Лісова

Четвертого лютого в нижній читальній залі Університету Огієнка відбулась зустріч із випускницею Еразмус. Лейтмотив зустрічі: історія академіччної мобільності чи історія успіху від студентки четвертого курсу іноземної філології Влади Лісової. Навчалась дівчина у мальовничому й чарівному словацькому містечку Ружомберок, а саме у Католицькому університеті. 

Влада  розповіла про власні хвилювання, труднощі та успіх участі в програмі ЄС Еразмус+ від заявки на конкурс до складання сесії в Ружомберку, а ще багато про навчання, еразмусівські вечірки, подорожі, внутрішні еволюції та майбутні перспективи.

Слухачі ставили запитання (про дисципліни, навчання, бібліотеки, подорожі, стипендії) – Влада відповідала, ілюструючи розповідь чудовими світлинами. 

Далі – зустріч із історичним факультетом.
Стежте за оголошеннями, адже ми чекаємо на вас.

 

Еразмус+: новий конкурс для науково-педагогічних працівників

Відкрито конкурс для науково-педагогічних працівників університету в межах програми Erasmus+KA 107 у Жешувському університеті(Республіка Польща).

Проєкт стартує під назвою «Erasmus+ mobility with the University of Rzeszow grant».

Deadline – 15 лютого 2020 року.

Відповідно до умов програми Ви можете бути кандидатом, якщо Ви:

  • науково-педагічний працівник К-ПНУ імені Івана Огієнка;
  • володієте англійською або польською мовою не нижче рівня В2.

Щоби завантажити та заповнити резюме натисніть – тут.

Реєстрація учасників конкурсу здійснюється з обов’язковим використанням корпоративної поштової скриньки kpnu.edu.ua.

Якщо у вас виникли додаткові запитання, звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (к. 305).

Реєстраційна форма доступна за посиланням.

Успіхів!

 

 

Erasmus Alumni: Влада Лісова

Влада Лісова – студентка IV курсу факультету іноземної філології. Сьогодні Влада – ще одна Erasmus Alumni для Університету Огієнка. Студентка навчалась у Католицькому університеті в місті Ружомберок, реалізуючи академічну мобільність в межах напряму КА-1.

Владо, спробуймо зі самого початку. Розкажи, звідки дізналась про можливість академічної мобільності, чому вирішила брати участь в конкурсі й, нерешті, які були думки, коли вже збирались валізи?

Коли нам в університеті розповідали про програми мобільності, це здавалося чимось нереальним, проте дуже крутим. Десь у середині 3 курсу я дізналася, що ми, студенти іноземної філології, маємо право навчатися за кордоном. На інформацію натрапила зовсім випадково – заглянула на офіційну сторінку нашого К-ПНУ. А тоді у міжнародному відділі у нас в університеті мені детально розповіли про всі умови участі. І все. Вирішила, що потрібно спробувати! Бо чомусь завжди мріяла навчатися за кордоном, але, разом із цим, завжди знала, що повернусь працювати та жити в Україну.

Після конкурсу, через годинку, мені зателефонувала Тетяна Володимирівна Сторчова і повідомила, що я матиму можливість поїхати на навчання. І звісно ж – «збирайте валізи».

Довгий час обдумувала той факт, що не бачитиму своїх близьких і рідних так довго – цілих 4 місяці. Але, дякуючи Богу, все складалось якнайкраще. Коли збирала валізи, в голові було одне: «Я готова і  все зможу, головне зараз – вірити й робити усе, що потрібно». Я багато працювала і все це не тільки, аби вдосконалити себе, але я для того, щоби мої рідні, знаєте, навіть не те щоби пишалися, проте знали, яка я в них є.

Коли вже опинилась у Ружомберку і вперше зайшла в Католицький університет – які були враження?

Як тільки побачила свій університет у Ружомберку, була приємно здивована його компактністю та теплотою. Університет вміщує усе, що потрібно для студента: бездоганна бібліотека, смачна їдальня, місця для відпочинку та багато іншого.

Усе було ніби не зі мною, не могла уявити собі, що я дійсно є тут – у Католицькому університеті, в Словаччині (посміхається).

Оціни, будь ласка, рівень адаптації за 10-тибальною шкалою. Що було найважчим, що – найпростішим?

Таке собі «призвичаєння» тривало перші тижні, адже клімат трішки інший (гори все-таки), нові люди, нові співмешканці, нові викладачі та студенти, загалом – нова місцевість. Якщо оцінювати за 10-тибальною шкалою, то моя адаптація пройшла на усі «десять».

Не можу сказати, що щось конкретно було важким, а інше – легким. Було по-різному.

Звісно ж, було величезне бажання мати близьких поруч. А найлегше – це, мабуть, пристосування до нового оточення та місцевості. Роки навчання в університеті та поїздки за кордон не були марними.

Про навчання. Як відрізняється навчальна система в Католицькому від нашої, огієнківської?

Що ж до системи навчання у Словаччині та у нас….? Перш за все хочу зазначити, що я поїхала на навчання зі знаннями, які мені дала alma mater. І, відверто кажучи, результати – супер. А це означає, що наша система навчання зрощує якісні плоди.

Як і в Словаччині, так і в Україні, системи навчання схожі між собою: лекції, семінари, інші види робіт та екзамени. На перший погляд нічого особливого, але геть усе потребує вашого часу, терпіння. Єдине, що відрізняє нас від студентів європейських ЗВО, то це наполегливість та працьовитість.

Уяви себе в амплуа ректора університету, які зміни би реалізувала тут, в стінах альма-матер (можливо, розклад, дисципліни, процес викладання)?

Це насправді важка та клопітка праця, яка потребує багато сил і терпіння. Та все ж, якби я мала можливість щось змінити, то це, напевно, стосувалось би процесу викладання. Наприклад, лекція, а після неї, на цьому ж тижні, семінар – досить таки ефективна процедура, яка приносить якісні знання, пробуджує бажання вчитися.

А також, напевно, надала би студентам менше годин для теорії, а більше – для практики: як-от створення проєктів задля співпраці з іншими університетами, різноманітні акції чи поїздки.

А тепер навпаки, чого не вистачало в університеті в Ружомберку?

А чого ж мені не вистачало? (задумливо дивиться вгору). Знаю чого! Сталого графіку викладання предметів. Знаєте, були ситуації, коли час двох різних пар збігався – і тобі потрібно було обрати лише один предмет. Це, звісно ж, супер, що студенти мають право вільно обирати предмети, але, водночас, неможливо ходити на усі, які би хотілося вивчати.

Знаю, що ти багато часу проводила з еразмусівцями. Що закарбувалось у пам’яті найсильніше? Можливо, якийсь особливий вікенд чи казусна ситуація…

Так, дійсно, завдяки еразмусівцям, з якими я була там, це навчання ставало ще цікавішим і продуктивнішим. Відверто кажучи, багато залежить від людей у тому чи тому місці. Саме люди, я думаю, надають твоєму серцю теплоти та радості, коли згадуємо якийсь пережитий момент.  

Ми разом багато подорожували: відвідали мальовничу Прагу, теплу Угорщину, романтичну Австрію та близьку нам Польщу. Подорожі й стали спогадами, які гріють серце. Кожна ситуація є важливою й незабутньою. Ми разом ділилися переживаннями, ідеями та моментами з нашого щоденного життя.

Чи відрізняються студенти в Ружомберку від студентів у Кам’янці-Подільському?

Ні, адже в Ружомберку багато й українських студентів. Я відчувала себе, ніби вдома. Частково, звичайно. Зрозуміло, що кожен із нас різний, але, як українці, так і словаки є щирими, відкритими та наполегливими людьми.

На твою думку, яким студентом потрібно бути, аби поїхати навчатись за програмою Ерамус+? Твоя порада студентам університету.

Найперше – студентом, який хоче досягнути чогось у житті. Кожен, хто прагне чогось здобути, повинен працювати, працювати і ще раз працювати. Знання – це наша сила. То кому, як не нам, брати вершини Європейських вузів?

По-друге, відкритим на спілкування і щирим. Головне правило життя в суспільстві, як на мене, – вміти говорити, але й вміти вислухати співбесідника. Це у житті дуже допомагає. Бути Людиною, думаю, – головне правило.

По-третє, бути готовим до всього, що може статися у твоєму житті. Поразки, падіння, все що важко – справді, як кажуть, робить нас сильнішими.  А ще важливо залишатися таким, як ти є, і тоді усе вийде!

І фінальне, Владо: варто чи ні взагалі виходити зі зони комфорту задля подібного досвіду?

Упродовж життя ми зіштовхуємося з різними труднощами. Аби досягти успіху, потрібно виходити зі зони комфорту. І навчання в Католицькому – це якраз про вихід із зони комфорту.

Упродовж чотирьох місяців я була далеко від дому, сім’ї, друзів. Всюди нові люди та ситуації, які тобі потрібно вирішувати самій. Усе це складно… виходити зі зони власного задоволення та спокою. Проте, це допомагає, бо попереду доросле життя, в якому потрібно бути ще більше самостійним та відважним.

А головне, пам‘ятайте – ніколи нічого не потрібно боятися, бо, коли ти це зробиш, як не зараз, не в цей момент, не з цими людьми?

ЕРАЗМУС+: результати конкурсу

ЕРАЗМУС: РЕЗУЛЬТАТИ ВІДКРИТОГО ЗАСІДАННЯ КОНКУРСНОЇ КОМІСІЇ (28.11. 2019  о 15:45, 208 ауд.)

щодо участі у програмі Erasmus+KA107 – академічна мобільність (Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка у Кракові (Республіка Польща).

 

Члени конкурсної комісії:

  1. Сергій Копилов, ректор університету, доктор історичних наук, професор.
  2. Василь Кобильник, проректор університету з науково-педагогічної роботи, кандидат політичних наук, доцент.
  3. Тетяна Сторчова, керівниця відділу міжнародних зв’язків університету, кандидат педагогічних наук, доцент.
  4. Мар’яна Турніцька, спікерка студентського сенату університету.

Результати конкурсу:

  1. Ольга Якубовська, асистент кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва – 98, 2 б.
  2. Мар’яна Леонтюк, магістрантка першого курсу  кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва – 96, 6 б.

Бажаємо успіху!